РЕЗУЛЬТАТИ СПІЛЬНИХ РЕФОРМ, ЗАПРОВАДЖЕНИХ ПРЕЗИДЕНТОМ П.ПОРОШЕНКОМ ТА УРЯДАМИ В.ГРОЙСМАНА І А.ЯЦЕНЮКА

Фрагмент бесіди журналістів інформаційного агентства АрміяInform зі справжнім фахівцем льотної справи, заступником командира повітряного командування «Центр» з авіації – начальником авіації полковником Олегом Захарчуком.

Закупівля літаків F-15 — найкраще рішення

— Чи достатньо досвідчені наші військові льотчики?

— Наведу приклад: льотчики ПВК «Центр», які служать понад 5 років, усі мають справжній бойовий досвід. Якщо коротко, можна сказати, що кількість досвідчених льотчиків у частинах тактичної авіації цілком достатня для успішного виконання завдань за призначенням.

— Які серйозні проблеми існують у молодих льотчиків у позаслужбовому житті?

— Треба сказати, що льотчики — це дуже цінні військові фахівці, надважливі для армії професіонали, підготовка яких обходиться державі у великі витрати. Основна «вічна» проблема — житло. Щоправда, останні роки Міноборони регулярно виділяє кошти на закупівлю квартир для сімей військових льотчиків. І попри невелику кількість відомчих новобудов, льотчики мають змогу отримувати нові квартири. Але житлова проблема не критична: наші офіцери й інші категорії військовослужбовців отримують компенсацію за піднайом житла. Крім того, грошове утримання льотчиків досить високе, щоби їхні родини могли дозволити знімати квартиру.

— Нещодавно в новинах розповідали про нашого льотчика, який брав участь у дозаправці в повітрі американських літаків…

— Так, це було за програмою відпрацювання взаємодії наших Повітряних Сил із авіаційними підрозділами Національної гвардії штату Каліфорнія. Наші льотчики їздили туди й раніше, виконуючи різні польоти на спільних навчаннях за програмою, розробленою американськими фахівцями. Можна згадати і українсько-американську програму «Курси лідерства», за якою щороку представник Повітряних Сил ЗСУ навчається у США з практичним виконанням польотів.

— Яка мета цих курсів?

— Це підготовка за процедурами НАТО. Льотчик прибуває звідти зі знанням англійської і процедур виконання польотів за стандартами Альянсу. Здебільшого це льотчики-винищувачі. Крайній льотчик «із новин», про якого ви згадали, це був Олексій Месь з винищувальної 114-ї бригади тактичної авіації, яка базується в Івано-Франківську.

Відео для ілюстрації, як відбувається дозаправка F-15D в повітрі:

— Льотчики повертаються після курсів до України… І як використовується набутий ними досвід?

— Його використовують у навчанні. До речі, поки що ми, представники винищувальної авіації, проводимо лише спільні навчання. Але в подальшому є перспективний напрямок співпраці – виконання українсько-іноземних місій. Тобто зараз такі місії виконує лише транспортна авіація. Та вже є приклади часткового використання винищувальної авіації. Це виконання навчальних завдань з прикриття державного кордону з Румунією, чергування над частиною Чорного моря спільно з представниками НАТО. Перспективи досить обнадійливі. Ми, так би мовити, впевнено крокуємо до натовських стандартів — і авіація, і бригади РТВ, ЗРВ та інші.

— Наскільки впливає на співпрацю відмінність нашої техніки від тієї, яка є на озброєнні більшості країн НАТО?

— Певні проблеми є, але… Наприклад, торік в нас були навчання Open Sky («Відкрите небо»), коли ми працювали з F-15, що прилітали до нас із Каліфорнії. На навчання ми готували їхні літаки, вони — наші. При цьому так само «навхрест» використовували аеродромну спецтехніку. Зрозуміло, були проблемні питання, складності, але вони всі досить швидко вирішувалися.

Або такий приклад: під час тих навчань для виконання спільних завдань у наш повітряний простір заходили натовські літаки з Польщі й Румунії. Вони разом з українськими льотчиками на нашому полігоні виконували навчальні завдання й розходилися. Тобто у нас немає потреби повного злиття. Ми можемо на своїх літаках виконувати власні місії,  вони – так само. До речі, ця успішна взаємодія – ще одне підтвердження, що закупівля саме літаків F-15 — найкраще рішення: ми їх бачили в дії й успішно експлуатували в наших умовах.

— Умовно кажучи, наші кабелі чи шланги підходять до цих американських літаків?

— Такі питання якраз під час спільних навчань і відпрацьовуємо. Насправді, це не велика проблема. Скажімо, що нам, що їхнім літакам струм потрібен однаковий. Єдина складність — це перехідник, але його неважко зробити. Це, до речі, реальний приклад. І ця проблема вже усунута.

Тобто частково рішення подібних складнощів уже відпрацьовані, деякі з них утілені в реальні зразки обладнання. А дещо перебуває у процесі.