Росія посилює військову присутність у Балтійському морі, перекидаючи туди бойові кораблі Північного флоту. На тлі цього Кремль продовжує погрожувати європейським країнам через їхні спроби протидіяти російському «тіньовому флоту», який використовується для обходу санкцій.

Як повідомляє Bild, до Балтики прибув ракетний фрегат «Адмірал Касатонов», а раніше наприкінці липня до регіону також зайшов есмінець «Адмірал Левченко». Москва офіційних пояснень щодо передислокації кораблів не надала.

«Адмірал Касатонов» — фрегат проєкту «Адмірал Горшков», введений до складу російського флоту у 2020 році. Він може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр» та гіперзвуковими «Цирконами». Раніше корабель, зокрема, залучали до супроводу російських суден у Середземному морі та поблизу Ла-Маншу.

«Адмірал Левченко» перебуває у складі флоту ще з 1988 року. Есмінець має на озброєнні системи протиповітряної оборони, торпеди та артилерію.

Поява російських бойових кораблів у Балтійському морі відбувається на тлі дедалі активнішого використання Москвою військового флоту для супроводу танкерів «тіньового флоту». Ці судна перевозять російську нафту та інші вантажі, допомагаючи Кремлю обходити західні обмеження.

При цьому сам Владімір Путін дозволяє собі дедалі жорсткішу риторику на адресу Європи.

Російський диктатор погрожував «відповіддю» на дії західних країн щодо суден, пов’язаних із російським тіньовим флотом, а перевірки таких кораблів назвав «піратством».

Експерт із морської безпеки Моріц Брейк вважає, що ці погрози не варто списувати лише на пропагандистську риторику. За його словами, Москва може свідомо створювати невизначеність і намагатися підвищити для європейських держав ціну протидії російському тіньовому флоту.

Очевидно, що Кремль дедалі вільніше визначає межі дозволеного — погрожує європейським країнам, демонструє військову силу біля їхніх кордонів і намагається захищати власні схеми обходу санкцій уже військовими засобами. Такі дії стають можливими не в останню чергу тому, що Москва роками перевіряє реакцію Заходу й бачить, що за черговими погрозами часто не настає достатньо жорсткої відповіді.

Посилення російського угруповання в Балтійському морі тому варто розглядати не як окремий маневр флоту, а як частину ширшої стратегії тиску на Європу. Кремль прагне показати, що готовий підвищувати ставки щоразу, коли західні країни намагаються перекрити канали фінансування російської війни.

Водночас Росія продовжує розширювати військову інфраструктуру. Раніше журналісти виявили щонайменше десять секретних об’єктів для запуску далекобійних безпілотників і 59 пускових рейок. Потенційно нові російські дрони можуть досягати території країн НАТО, зокрема Польщі.

Прямих доказів підготовки Росією нападу на країни Альянсу наразі немає. Однак проблема полягає в іншому: Москва дедалі активніше демонструє готовність використовувати військову силу та погрози як інструмент тиску на Європу — і що довше така поведінка залишається без адекватної відповіді, то сміливішим стає Кремль.