Телевізійні москвинські солдати пропаганди: “Хочу, щоб прям фарш” – журналістка каналу «Москва 24» про катастрофу рейсу з Москви до Пхукета

«Ти хочеш, щоб прям фарш був?»
Ось так без фільтрів звучить «журналістика по-московськи».

Пасажири, понад 400 людей на борту, відчули запах керосину і паніку, коли з салону почав йти дим.

Поки в літаку загоряється двигун, поки люди в салоні прощаються з життям, журналістка каналу «Москва 24» Євгенія Оболашвілі обговорює з колегами не трагедію — а бажаний «фарш». Не порятунок. Не людське співчуття. А шоу.

«А я хочу, щоб прям фарш. Щось нормально попрацювати хочеться» — каже вона, сміючись із можливого падіння літака.

Відео дивіться за посиланням.

Військові просили видалити відео: блогерку з Чернівців кинули за ґрати через розголошення позицій ЗСУ під час стріму

Блогерку з Чернівців засуджено до п’яти років позбавлення волі за поширення інформації про розміщення українських військовослужбовців.

Як встановило слідство, влітку 2023 року жінка під час прямої онлайн-трансляції озвучила координати підрозділу Збройних сил України та демонструвала орієнтири місцевості, які дозволяли точно ідентифікувати локацію військових.

На відеозаписі зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Попри це, блогерка продовжила трансляцію, а згодом опублікувала відео у відкритому доступі на платформах YouTube та TikTok без будь-якого редагування.

Загинув у бою за Україну підполковник Іванов Євгеній Віталійович

⚫️🇺🇦 Загинув у бою за Україну

Опівдні 8 грудня 2025 року на східному напрямку, під час виконання бойового завдання на літаку Су-27, загинув старший штурман 39-ї бригади тактичної авіації підполковник Іванов Євгеній Віталійович.

Щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять Воїну!

Справа на мільярди — на паузі, бо не завівся транспорт: Коломойського не змогли доставити до зали суду

Справа на мільярди — на паузі, бо не завівся транспорт

Тут в когось коні чи віслюки є?

Підготовче засідання у справі щодо збитків ПриватБанку та Укрнафти не відбулося. Ігоря Коломойського цього разу не доставили до суду — причина максимально «техногенна»: у конвойної машини зламалося авто.

Поки судді фіксують технічні несправності, розгляд справи відкладається до 11 грудня. Правосуддя тим часом чемно чекає, коли підкачають акумулятор.

Каміння, перцеві суміші, бензин, молотки та металева арматура: блогера з Чернігова засудили до 5 років ув’язнення за заклики до насильства щодо працівників ТЦК

Крім того, суд ухвалив стягнути з засудженого 37 579 гривень витрат на проведення експертиз.
Блогер провину на суді не визнавав, заявляв, що закликав лише до «самооборони», стверджував, що не є громадянином України та заперечував легітимність ТЦК. Суд визнав ці аргументи необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними доказами.
Під час розгляду справи суд встановив, що обвинувачений систематично публікував відео, у яких закликав громадян чинити насильницький опір працівникам територіальних центрів комплектування. У своїх роликах він описував способи застосування каміння, перцевих сумішей, бензину, молотків та металевої арматури.

Окремі відеоматеріали містили висловлювання, які експертні дослідження кваліфікували як розпалювання національної ворожнечі, зокрема антисемітські тези.
Суд також врахував масштаб поширення контенту: ролики переглянули десятки тисяч користувачів. Це створювало ризики для нормальної роботи органів комплектування в умовах особливого періоду та сприяло поширенню мови ненависті.

«Ми могли б виготовляти більше, але бракує фінансування» — де український ОПК упирається в стелю та чому країні потрібні експорт і партнерство із Заходом

Український оборонно-промисловий комплекс сьогодні живе у постійному режимі форсажу: виробники вже можуть більше, ніж держава здатна профінансувати, а приватні компанії фактично тягнуть на собі більшість технологічних проривів. Про те, де галузь упирається в стелю, що дало реальну лібералізацію, чому Україні потрібен експорт і партнерство із Заходом — без реверансів і бюрократичної мови у розмові з генеральним директором компанії «Українська бронетехніка» Владиславом Бельбасом — про реальний стан ОПК, дрони з заводським боєприпасом, наземні комплекси, дефіцит фінансування і плани компанії, які виходять далеко за межі звичних бронеавтомобілів.

“Наші плани – це нові сегменти. Можливо, ракети, можливо, безпілотники. Щось летальне та цікаве. Це такий собі анонс. Можливо, якісь комплекси, адже ми постійно перебуваємо в процесі розробки. Зараз запускаємо кілька проєктів з іноземними урядами, ймовірно, до кінця року про них стане відомо. Далі – масштабування, масштабування, масштабування.”

У тих спартанських умовах примудрився зварити борщ у відрі. Для декого це виявився останній борщ в житті, – бойовий шлях Віталія Джумиги

Бойовий шлях бійця з Чорноморська Віталія Джумиги (Джима)

Повномасштабне вторгнення він зустрів із думкою: «Я не хочу, щоб тут висів чужий прапор». Попри вмовляння дружини й батьків, попри висновок ВЛК «обмежено придатний», він ухвалив рішення захищати свій дім, свою родину, свою країну.

Спершу потрапив у тиловий підрозділ, і це ламало морально: він відчував, що не приносить реальної користі для відбиття ворога. Останньою краплею став наказ доглядати двох поросят, яких придбав командир.

Віталій з великими труднощами перевівся до бойової бригади. Пройшов Курщину, пережив запеклі бої. Був поранений.

Каже, що приємно, коли люди дякують на вулиці. Але буває й інакше: іноді влітку хотілося сховати протез під штанами.

26-річна інформаторка рашистів з Миколаєва розставляла «відеопастки», щоб шпигувати за колонами ЗСУ

Військова контррозвідка СБУ викрила 26-річну безробітну з Миколаєва і затримала її. Перед цим було демонтовано шпигунське обладнання та проведені заходи для убезпечення локацій Сил оборони.

Зрадниця встановлювала біля місцевих автомагістралей замасковані смартфони з додатковим живленням та онлайн-доступом для російських спецслужбістів.

Таким чином ворог сподівався в режимі реального часу відстежувати напрямки руху, види техніки, озброєнь та орієнтовну кількість особового складу українських військ.

Також фігурантка періодично об’їжджала на таксі територію обласного центру та його околиць, щоб відстежувати для рашистів пункти базування Сил оборони.

Додатково вона «втиралася» у довіру до українських захисників, у яких завуальовано випитувала інформацію про розташування їхніх підрозділів.

За координатами інформаторки рашисти планували здійснити комбіновані авіаудари з використанням дронів, керованих авіабомб та ракет.

Він втратив маму і вісімнадцятирічним став опікуном чотирьох дітей: історія родини з Донеччини

Він втратив маму і вісімнадцятирічним став опікуном чотирьох дітей. Заради них він покинув навчання у коледжі, але мріє його поновити. Родина тепер живе в Ужгороді, куди переїхала з Донеччини. Тут діти відчувають спокій: тривоги бувають рідко, вибухів не чути.

«Мій біль не стихає. Як би я не посміхався, намагаюся забути його», — каже братик-опікун. Вдома він знаходить радість у дітях: навіть малюнок, який підносять йому братики та сестрички, стає маленьким рятівним колом від важкої ноші.

«Слава, це тобі», — кажуть діти. Хлопець розповідає, що передати ці емоції словами важко.

«Вони ще діти, і нехай ще побудуть дітьми», — ділиться юний «татко».

В’ячеслав висловлює щиру вдячність українським військовим, які захищають людей і намагаються зупинити терор, який чинять рашисти проти нашої країни.

“Це жорстко. Це ПТСР, злоєбучий. Це саме полон. Це, блядь, просто пекло”: український воїн провів у російських катівнях понад три роки

“На момент, коли все вже пішло шкереберть, прийшла команда: хто хоче – на «Азовсталь», а хто хоче – хай пробує прориватися з боєм. І, знаєш, хлопці почали прориватися не колонами, а по одній–дві машини в напрямку «Азовсталі». Але, блін, підари зреагували дуже швидко й чітко – саме в плані роботи. Вони почали щільно входити в Маріуполь, пробивати наші лінії оборони. І поки ще можна було прорватися з боєм – проривалися. А коли вже стало неможливо, коли, знаєш, Ілліча взяли, сам завод оточили – то все. Ті, хто залишилися там, на заводі, трималися до останнього патрона. Але прорватися на «Азовсталь» тоді вже було просто нереально.”

Російські фашисти розстріляли беззбройних українських військовополонених і замінували їхні тіла – свідок рашист у суді

Суд над російським морпіхом Івановим: свідчення про розстріл полонених і заміновані тіла українських воїнів

На лаві підсудних — російський військовий Володимир Іванов з 40-ї бригади морської піхоти РФ. Йому інкримінують убивство українських військовополонених Івана Кондратюка та Віктора Ляпоти 9 січня 2025 року на Курщині.

«Тіла були заміновані». Свідчення від побратима загиблих

Допитували українського військового, який знав обох загиблих і відправляв їх у той самий бій, з якого вони вже не повернулися. Він розповів, що після розстрілу українські бійці Сил спеціальних операцій знайшли тіла, але виявили, що їх замінували рашисти.

За словами свідка, російська група сиділа в засідці щонайменше 8 годин і навіть після страти залишалася поруч — чекала.

Вночі підходи до тіл замінували вже наші ССО, передбачаючи подальший бій. І він справді стався 10 січня.

💥 Бойова робота захисників неба 6 грудня 2025 року: збито/подавлено понад 600 повітряних цілей

У Повітряних Силах ЗСУ показали свою “святкову” ніч на Миколая.

💥 Бойова робота захисників неба 6 грудня 2025 року.
Цієї ночі і ранку протиповітряною обороною було збито/подавлено понад 600 повітряних цілей.

Дякуємо! Тримайте небо!

В полон до українців потрапив 18-річний рашист (відео)

На цьому відео — зовсім молодий хлопець, якому виповнилось лише 18. За його словами, призвали в серпні в Бєлгороді й відправили на війну вже восени — без досвіду, без розуміння, що буде робити.

Російський Тг-канал “Пєпєл” підтверджує його особу: 18-річний Артьом Суржиков дійсно мешкає у місті Будівельник Яковлівського округу.

Тепер він у полоні разом з іншими такими ж мобілізованими, яких путінська система кинула вперед як гарматне м’ясо, щоб убивати українців.

Перед нами історія не про силу, а про звірячу московію — ракову пухлину на тілі Землі.

“Готовий творити дива”: Святий Миколай прибув до України і перетнув Державний кордон через пункт пропуску

“Так-так, це не жарти. Щойно через пункт пропуску «Рава-Руська» прибув сам Святий Миколай – оформлений за всіма правилами прикордонниками 7 прикордонного Карпатського загону. Він уже на українській землі й готовий творити дива”, — заявили у ДПСУ.

У відомстві зазначили, що вже завтра, 6 грудня о 10:00, у пункті пропуску «Рава-Руська» відкриється резиденція Миколая.

“Усі подорожні, які перетинатимуть кордон на в’їзд в Україну, потраплять у справжню казку –святкова фотозона, добрий Миколай і, звісно, подарунки для найменших мандрівників”, — додали прикордонники.

По 15 років конфіскацією отримали двоє зрадників, які воювали проти Сил оборони України, один з них засуджений заочно

52-річний мешканець Сімферополя

Виїхав у росію, де у Смоленському військкоматі підписав контракт з міноборони рф. Атакував ЗСУ на Лиманському напрямку.
Восени 2024 року українські захисники знищили весь особовий склад штурмової групи окупантів, а бойовика взяли у полон як єдиного вцілілого під час боїв за селище Терни.
Заочний вирок мешканцю Євпаторії

Інший зловмисник отримав заочний вирок за держзраду. Ним виявився колишній інженер групи технологічного забезпечення Центру управління польотами космічних апаратів України, що дислокувався у Євпаторії.

Після захоплення установи у 2014 році військовий перейшов на бік ворога і надав рашистам повний доступ до секретної документації режимного об’єкта.

За це зраднику вручили російський паспорт та зарахували до лав окупаційного угруповання рф на півострові з присвоєнням звання «майор».