Дивна економіка воєнного часу: військові платять за розбиті хати, а власники рахують прибуток із руїн
Віктор Уколов дуже влучно нагадує — совість не індексується навіть під час війни.
Про дивну ситуацію, коли люди утікають із домівок через навалу рашистів, але в той же час здають ці домівки, (часто вбиті майже повністю, без опалення і елементарних умов) тим же захисникам, які ціною власного життя, ціною власних сімей і покинутих дітей, стримують просування російських загарбників і вбивають окупантів.
Насправді, залежить від людини: дехто здає житло лише за комунальні. Але є багато інших. Ситуація і справді дивна, м’яко кажучи: військові, які пішли з цивільного життя на війну, бо інакше не могли – оплачують немалі гроші щомісяця на запчастини до дронів, на реби і т.і. (це попри збори), військові – не за професією, а військові – по совісті, оплачують проживання у розбитих хатах, бо вони там працюють, вони мусять саме там воювати.
Допис – за посиланням.














