Бойовий медик 22-ї бригади Олександра відверто розповіла про причини, через які залишила частину на три місяці і десять днів. Її рішення було пов’язане з поверненням чоловіка з російських катівень, де він провів два роки і вісім місяців.
За її словами, після звільнення чоловік перебував у важкому стані і потребував постійного догляду. Водночас отримати тривалу відпустку офіційно вона не могла.
Олександра усвідомлювала наслідки такого кроку, але обрала бути поруч із родиною у критичний момент. Ця історія підсвічує проблему, про яку рідко говорять вголос: навіть гарантовані відпустки для військових часто залишаються недосяжними через нестачу людей на передовій.
Ми називаємо своїх захисників титанами і незламними. Бо якщо визнати, що це просто втомлені люди, у яких немає іншого шляху, ніж продовжувати битись, то стане страшенно соромно за свій комфорт.
