Конституційний суд Латвії: регулювання щодо мов меншин у суспільних медіа не відповідає Конституції

30 березня 2026 року Конституційний суд Латвії ухвалив, що нинішні правила щодо створення контенту латвійського суспільного медіа LSM мовами меншин, зокрема російською, не відповідають Конституції.

Суть рішення:

• Основна мова суспільного медіа має залишатися латиська. Винятки можливі лише в межах, які не підривають статус державної мови.
• Держава має забезпечити іншим національностям доступ до медіа, особливо тим, чиї мови не представлені в комерційних медіа.
• Інформацію російською мовою можна надавати лише там, де це відповідає державній безпеці, наприклад, для протидії дезінформації та пропаганді.

Конституційний суд зазначив, що російська мова в латвійських медіа є самодостатньою: існує достатньо комерційних каналів та друкованих видань, і держава не має обов’язку особливо підтримувати її. Водночас для меншин, які не мають власних медіа, держава повинна сприяти збереженню їхньої мови та культури через доступ до суспільних медіа.

Апеляційні норми, які суперечать принципу пріоритету латиської мови, визнано недійсними з 1 травня 2027 року, даючи Сейму час підготувати нове, збалансоване законодавство.

Реакція LSM та SEPLP

• LSM наголосило, що рішення не потребує негайних змін. Вже зараз понад 97% контенту створюється латиською, а решта — цифровий контент англійською, українською та російською.
• SEPLP вважає, що зміни мають бути продуманими та тривалими, щоб уникнути двозначностей у застосуванні закону. З 2026 року контент для меншин головно створюється латиською, із підсиленою участю авторів та експертів із меншин.

Значення для Латвії

Конституційний суд підкреслив, що латиська мова є фундаментом державності, а суспільні медіа мають зміцнювати її, водночас поважаючи права меншин і враховуючи національні інтереси та безпеку.

Таким чином, Латвія прагне поєднувати три пріоритети: державна мова, права меншин і безпека держави, залишаючи простір для об’єктивної інформації для всіх громадян.