Двоє українських суддів із гучним шлейфом рішень, що викликали серйозні питання до доброчесності, пішли у відставку. Обох звільнила Вища рада правосуддя — і обом це відкриває шлях до довічного утримання з державного бюджету. Про деталі повідомляє Слідство.Інфо.
«Суддя Майдану» Микола Тітов: від рішень проти Автомайдану — до довічного утримання
10 лютого Вища рада правосуддя задовольнила заяву про відставку судді Богуславського районного суду Київської області Миколи Тітова. Саме його ім’я фігурує у списках так званих «суддів Майдану».
У січні 2014 року Тітов на три місяці позбавив права керування автомобілем Валентину Бабич, яка їхала у якості пасажирки разом з учасниками акції «Автомайдану» 29 грудня 2013 року. Жінка наполягала, що була пасажиркою, а не водійкою, і що жодних вимог зупинитися не отримувала. Автівки рухалися повільно, сигналів від ДАІ не було.
Суддю це не переконало. Він визнав пояснення Бабич «надуманими», повністю поклавшись на рапорт інспектора ДПС та протокол про адміністративне правопорушення.
У березні 2014 року апеляційний суд Київської області це рішення скасував і закрив провадження через відсутність складу правопорушення.
Згодом у декларації доброчесності Тітов стверджував, що не ухвалював рішень щодо учасників протестів.
Стаж судді Тітова — 39 років. До нього ВРП зарахувала не лише роботу в суді з 1993 року, а й службу в МВС, адвокатську діяльність, роботу слідчим прокуратури, майже два роки навчання у Харківському юридичному інституті та строкову військову службу. Саме це й дозволило судді піти у відставку з правом на довічне грошове утримання — від 50 до 90% суддівської зарплати.
Валентина Миргород: рішення, що коштувало бюджету 2,1 млн грн
Ще одна відставка — судді Бериславського районного суду Херсонської області Валентини Миргород, яка нині була відряджена до Саратського районного суду Одеської області. ВРП ухвалила відповідне рішення 12 лютого.
У центрі історії — аграрний конфлікт 2018 року між компаніями «Зерноком Херсон Агро» та «Зерноком Агроюг» за врожай озимої пшениці на 120 гектарах у Бериславському районі. Перша компанія заявляла про законну оренду землі з 2016 року. Друга — що саме вона засіяла поле, а документи конкурентів є підробленими.
На початку червня 2018 року один суд дозволив «Зерноком Херсон Агро» збирати врожай. Однак у середині місяця суддя Миргород ухвалила інше рішення — дозволила «Зерноком Агроюг» скосити зерно та вивезти його на зберігання. При цьому вона проігнорувала і документи про оренду, і чинну судову заборону.
21–22 червня 2018 року під наглядом поліції компанія вивезла понад 252 тонни пшениці «у невідомому напрямку». За кілька днів апеляційний суд скасував ухвалу Миргород як незаконну, але зерно вже зникло.
У підсумку держава компенсувала «Зерноком Херсон Агро» понад 2,1 мільйона гривень із бюджету.
Дисциплінарна палата ВРП визнала: йдеться не про звичайну суддівську помилку, а про неналежне виконання обов’язків. Покаранням стала сувора догана і тимчасове позбавлення доплат.
«Я нічого не зробила умисного, щоб порушити права ТОВ «Зерноком Херсон Агро», але колеги з апеляційного суду побачили проблеми у моїй ухвалі. Напевно, щось я неналежним чином оцінила й постановила ухвалу, яку потім скасували», — прокоментувала тоді суддя Миргород.
У травні 2024 року член ВРП Роман Маселко пропонував звільнити Миргород за дисциплінарний проступок, але тоді рішення обмежилося доганою. Тепер же — відставка.
Стаж суддівської роботи Миргород — майже 28 років. За декларацією, у 2024 році вона отримала 1,2 млн грн зарплати та близько 280 тис. грн пенсії. Відставка гарантує їй довічне утримання коштом держави.
Дві різні історії — один фінал. Рішення, що били по правах громадян і бюджету, не стали перепоною для «почесної» відставки. Формально — усе за законом. Фактично — платити за це доведеться українцям. І довго.
