Війна вже повертається додому до москвинів: як «ветерани» фронту стали загрозою для самої росії

Російські міста й селища отримують неочікуваний результат війни (есвео) — хвилю насильства, яка накриває країну зсередини. Про це повідомляють у Службі зовнішньої розвідки.

Повернення так званих військових із фронту, перетікання нелюдської жорстокості, яку несуть рашисти, що взяли в руки зброю і отримали владу над людьми, у домівки росіян, перетворилося на серйозну внутрішню проблему, і цифри тут говорять голосніше за будь-яку пропаганду.

За зафіксованими даними, дії російських військових, які повернулися до цивільного життя під час відпусток, після поранень або завершення контрактів, уже вбили щонайменше 551 людину. Із них 274 були вбиті напряму, ще 163 померли від травм після побиттів або дорожньо-транспортних пригод. Це не «поодинокі інциденти», як люблять казати чиновники, а системна картина.

Окрема важлива деталь: 142 зловмисники мали судимості ще до війни — зокрема за аналогічні злочини. Частина з них вирушила на фронт просто з колоній. Виходить проста схема: учора — в’язень, сьогодні — солдат, завтра — знову насильство, але вже під соусом «служив».

Повний набір «соціального портрета»

• Загалом вироки винесено щодо близько восьми тисяч чинних і колишніх учасників повномасштабного вторгнення.

• Понад 900 із них засуджені за насильницькі злочини — вбивства, побиття, тяжкі тілесні ушкодження.

• Ще приблизно три тисячі справ стосуються крадіжок, угонів та нищення майна.

• Півтори тисячі — наркотики.

• Майже 400 — шахрайство.

Цинізм удержавлений: у 90% випадків участь у війні суди розглядають як пом’якшувальну обставину. Фактично це означає: насильство можна пробачити, якщо воно скоєне людиною, яка вбивала українців. Така практика легалізує агресію і стимулює відчуття повної безкарності.

Масове повернення озброєних, психологічно травмованих і часто криміналізованих людей у мирне середовище призвело до різкого зростання внутрішнього насильства. Російська правоохоронна та судова система замість стримувати злочинність виправдовує її, прикриваючись війною.

Росія отримала війну, яка не закінчується з демобілізацією. Вона просто змінює локацію — з окопів на подвір’я, під’їзди й дороги.