Суд над російським морпіхом Івановим: свідчення про розстріл полонених і заміновані тіла українських воїнів

На лаві підсудних — російський військовий Володимир Іванов з 40-ї бригади морської піхоти РФ. Йому інкримінують убивство українських військовополонених Івана Кондратюка та Віктора Ляпоти 9 січня 2025 року на Курщині. Про це повідомляє Слідство Інфо.

«Тіла були заміновані». Свідчення від побратима загиблих

Допитували українського військового, який знав обох загиблих і відправляв їх у той самий бій, з якого вони вже не повернулися. Він розповів, що після розстрілу українські бійці Сил спеціальних операцій знайшли тіла, але виявили, що їх замінували рашисти.

За словами свідка, російська група сиділа в засідці щонайменше 8 годин і навіть після страти залишалася поруч — чекала.

Вночі підходи до тіл замінували вже наші ССО, передбачаючи подальший бій. І він справді стався 10 січня.

Це демонстрація того, як виглядає цілеспрямоване знущання над законами війни, над елементарним людським інстинктом шанувати загиблих.

Версія слідства: наказ «Рязані» і автоматні черги в полонених

За даними «Суспільного», слідство стверджує: Іванов, позивний «Ярий», діяв не сам. Разом із ним були «Білий», «Бум» і «Лебідь». Всі вони виконували наказ командира з позивним «Рязань».

9 січня ця четвірка просто розстріляла двох неозброєних українських військових із 241-ї бригади ТрО. Місце злочину — ліс неподалік села Гуєво Суджанського району Курської області.

У січні українські ССО захопили Іванова та інших у полон. На відміну від своїх товаришів по службі, Іванов вижив — і тепер відповідає в суді. Йому загрожує довічне ув’язнення за воєнний злочин, скоєний групою осіб.

Іванов визнає провину

53-річний Іванов, уродженець Севастополя, до війни жив у російському Озерську Челябінської області. До армії його призвали в грудні 2024 року. Після двотижневих навчань його підрозділ відправили у Курську область.

Перед першим засіданням у серпні він заявив: провину визнає, кається й заперечень проти обвинувачення не має.

Родичі вбитих вимагають компенсацію

У справі троє потерпілих — родичі загиблих. Вони не були присутні на засіданні, але одна з потерпілих подала позов на 100 мільйонів гривень морального відшкодування з Росії та особисто з Іванова.

Навіть якщо держава-агресорка традиційно зробить вигляд, що «не чула», цей позов — важливий юридичний орієнтир: злочини мають ціну. І ціну цю комусь доведеться сплатити.

Суд триває — і це ще не кінець

На попередньому засіданні 3 листопада суд завершив досліджувати письмові докази. Тепер черга за свідками. Вирок іще попереду, але сама історія вже стала однією з тих, що будуть згадувати на міжнародних процесах.

Бо це не випадковість. Це цілеспрямований розстріл військовополонених — воєнний злочин, за який має відповідати кожен, хто в ньому брав участь.

А Україна продовжує фіксувати кожен такий випадок. Щоб коли настане час — не було сумнівів, хто і за що сидить у клітці.