10 жовтня, Reuters — країни Балтії розробляють масштабні плани евакуації цивільного населення у разі можливого нападу Росії або різкого зростання її військової активності біля кордонів НАТО.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року Москва не лише не зменшила оборонні витрати, а й вийшла на рекордні показники. Саме це стало тривожним дзвінком для урядів Естонії, Латвії та Литви — країн, які ще добре пам’ятають радянські “обійми”.

Плани на випадок найгіршого сценарію

Литовська служба пожежної безпеки під керівництвом Ренатаса Позели повідомила, що уряди країн Балтії готуються до різних типів криз — від масового переміщення російських військ і кібератак до провокацій серед російськомовного населення.

«Можливо, ми побачимо потужну армію вздовж кордонів Балтії, з очевидною метою взяти всі три країни за три дні або тиждень», — зазначив Позела.

За оцінками Reuters, у разі загострення ситуації евакуації можуть підлягати до 400 тисяч осіб, що проживають поблизу кордонів із Росією та Білоруссю.
У Литві вже визначено потенційні місця для розміщення евакуйованих — школи, церкви, спортивні арени. Там же створюють склади з продовольством і медикаментами.

Координація і маршрути безпеки

Естонія, Латвія та Литва спільно розробляють карти безпечних маршрутів і пункти збору, зокрема у Вільнюсі. Евакуація за межі Балтії поки не розглядається: транспортні шляхи через Сувалкський коридор до Польщі залишаються стратегічним коридором для військової техніки НАТО.

• Естонія планує тимчасово переселити до 10% населення;
• Латвія розглядає сценарій, коли третина громадян може залишити свої домівки.

Як кажуть у службах цивільного захисту, головна мета цих дій — показати готовність і заспокоїти населення: план є, паніки — ні.

Російські провокації: від дронів до порушення повітряного простору

Балтійські держави не вигадують загрозу. Провокації з боку Росії останніми тижнями нагадують нервову гру на межі фолу.

• 20 вересня три винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії, перебуваючи над Фінською затокою понад 12 хвилин. Це стало настільки серйозним інцидентом, що Естонія вперше за 34 роки звернулася до Радбезу ООН.
• 19 вересня два російські літаки низько пролетіли над польською нафтовидобувною платформою Petrobaltic.
• 10–12 вересня Польща зазнала масованої атаки російських дронів: 21 безпілотник, кілька з них залетіли з боку Білорусі, один впав на житловий будинок у Люблінському воєводстві.

Хвиля “невідомих дронів” по всій Європі

Інциденти з дронами останні тижні фіксували не лише в Балтії:

• над Данією — три епізоди з закриттям аеропортів, включно з Копенгагеном та Ольборгом;
• у Німеччині — дрони кружляли над електростанціями, лікарнями та парламентом землі;
• у Норвегії тимчасово закривали повітряний простір над аеропортом Осло;
• навіть Румунія повідомляла про появу безпілотників поблизу Дунаю.

Москва тестує, як далеко можна зайти, перш ніж у Брюсселі спалахне червона лампочка.

Підсумок: Балтія не панікує, але готується

Країни Балтії не мають ілюзій щодо «мирних намірів» Кремля. Вони готуються не лише до військового, а й до гібридного сценарію — від фейків до кібератак. Маючи російськомовне населення, треба готуватись до гібридних версій війни.

Плани евакуації — це не сигнал страху, а свідчення зрілості й рішучості: поки Росія грає в імперські шахи, Балтія розставляє свої фігури по лінії оборони.