Світові медіа 27 вересня зосередили увагу на двох темах: скандалі з британським політиком, який визнав отримання хабарів за проросійські заяви в Європарламенті, які передавав йому український екснардеп, та посиленні гібридних атак Росії проти Європи.
Хабарі за проросійські виступи
The New York Times повідомляє, що колишній євродепутат і лідер валлійського осередку Reform U.K. Натан Гілл визнав себе винним у хабарництві.
Політик отримував гроші від колишнього українського нардепа з ОПЗЖ Олега Волошина. За це 52-річний Гілл виступав у Європейському парламенті з проросійськими заявами, організовував заходи для союзників Кремля та співпрацював із пропагандистськими медіа.
За даними слідства, він вісім разів виконував вказівки Волошина. Той нині перебуває під санкціями США, отримав підозру у державній зраді та має російське громадянство.
Домінік Мерфі з лондонської поліції заявив: “Гілл отримував платежі за поширення інформації, яка могла б бути вигідною для російських інтересів”.
Політик представляв Уельс у Європарламенті з 2014 по 2020 рік, спочатку від UKIP під керівництвом Найджела Фараджа, згодом – від Brexit Party. Хоча він очолював кампанію Reform U.K. у 2021 році, зараз не має політичних посад.
Дрони як нова зброя впливу
CNN пише, що протягом останнього тижня Росія “донесла війну” безпосередньо до європейців через серію дронових атак, які паралізували роботу аеропортів. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європа має звикати до “жорстоких і частих гібридних атак”.
При цьому офіційний Копенгаген обережний у формулюваннях: прямої причетності Москви не підтвердили, проте ризик російського саботажу визнали високим. Експерти вказують: невизначеність і затримка в реакції – частина тактики Кремля.
“Відсутність ясності – один із симптомів цих атак. Анонімного винуватця деякий час не можна назвати чи зупинити, незалежно від шкоди чи незначних незручностей, які вони спричиняють. А очікування чи невизначеність – це ще один мотив”, – йдеться у статті.
Кремль націлений на параліч Європи
Bloomberg наголошує: мета Володимира Путіна – паралізувати здатність європейських урядів швидко реагувати та похитнути стабільність суспільств.
У відповідь країни ЄС обговорюють створення “стіни з дронів” на східному кордоні, а НАТО посилює захист повітряного простору. За словами єврокомісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, “Росія випробовує ЄС і НАТО, і наша відповідь має бути твердою, єдиною та негайною”.
Європа дедалі чіткіше усвідомлює: війна, розпочата Росією проти України, не має кордонів. Вона переходить у площину гібридних атак – від хабарів у політиці до дронів, що зупиняють літаки. Питання стоїть уже не лише про підтримку України, а й про власну безпеку ЄС.
