Що після тебе залишиться?

Не гроші, не маєтки і навіть не славні промови зі стадіону. Людина входить в історію не словами, а слідами, які залишає по собі.

І тут завжди два варіанти: або тебе згадають як того, хто творив, будував і захищав — або як того, хто зруйнував і залив землю кров’ю.

Хтось марить “увійти в історію” за всяку ціну — і вляпується. А хтось, як Андрій Парубій, і не ганявся за славою, але став символом боротьби, відданості та державності.

Станом на ранок 11 вересня, всього за понад тиждень, петицію про надання звання Героя України Андрію Парубію (посмертно) підписали вже 25 060 людей. Це той випадок, коли народне визнання випереджає офіційні укази.

Нагадаємо, 2 вересня на сайті президента України з’явилася петиція із закликом вшанувати Парубія найвищою державною нагородою. Ініціатори нагадують: він усе своє життя присвятив служінню Україні — від Майдану до парламентської трибуни. Як комендант Самооборони Майдану у буремні роки 2013–2014 він тримав оборону свободи, а згодом — як голова Верховної Ради восьмого скликання — боровся за те, щоб Україна лишалася демократичною і незалежною.

Його називають архітектором парламентської дисципліни, принциповим державником і політиком, який завжди стояв на боці української ідеї. Автори петиції підкреслюють: Парубій — це приклад відданості, людина, яка працювала не для особистої слави, а для країни.

Історія сувора: вона відсіює балакучих, залишаючи тільки тих, хто справді зробив щось значуще. Парубій уже увійшов до цієї історії. Тепер питання — чи готова держава офіційно відзначити те, що вже визнав народ.