Максим Колісніченко, використовуючи функції штучного інтелекту у Photoshop, переніс реальні фото зруйнованих війною українських міст на світлини швейцарського міста Базель

Про це розповідає Foreign Ukraines.

Коли Максим Колісніченко приїхав до Швейцарії з охопленої війною України, то відчув, ніби опинився в іншій реальності, як у фільмі або віртуальній симуляції.

«Це було дивно – потрапити у місце, де життя просто триває, ніби нічого не сталося. Водночас це було добре – побачити систему, яка працює, і людей, які привітні та готові допомогти», – згадує Максим.

Однак, поряд із цим, була і гірка сторона.

«Катастрофи, конфлікти, війни люди тут бачать лише у новинах. Вони здаються їм абстрактними, далекими. <…> Багато хто каже мені: «Я більше не читаю новини. Це робить мене сумним і пригніченим. Але люди в Україні не мають вибору. Для них війна – це жорстока реальність. І саме через цю втому від новин зменшується солідарність», – пояснює студент FHNW.

За словами 24-річного українця, численні воєнні фото та репортажі з України не сприяли підвищенню емпатії, а, навпаки, викликають лише байдужість.

Максим захотів донести до швейцарців, що відчувають українці, для яких війна – це страшна буденність, а не новини з телевізора.

Для цього він не тільки створив серію зображень, але й змоделював вигаданий військовий сценарій:

Дональд Трамп виконує свою погрозу і виводить США з НАТО. Володимир Путін бачить у цьому можливість і атакує Німеччину, яка, виснажена війною, добровільно капітулює. Після цього російські війська проникають у Швейцарію через Базель і Констанц.

Відчуття тривоги, яке виникає у глядачів цих світлин та репортажів про вигадану війну, — цілком усвідомлене.

«Я хотів передати страх війни. Якщо люди зрозуміють цей страх, то виникне емпатія, а значить, і готовність допомагати», — пояснює Колісніченко.

Настрій від його світлин – моторошний. Вони показують Базель, але з реальності війни.

Отримані зображення стали частиною його магістерської роботи у Вищій школі дизайну та мистецтва FHNW у Базелі.

Вибухи, постріли, загроза насильства, страх, невизначеність — студент FHNW бачив російську агресію проти своєї батьківщини на власні очі.

Його мета — щоб жителі Базеля змогли відчути, що означає жити у стані війни, і зрозуміли, з чим щодня стикаються українці.

Вежі Roche охоплені полум’ям. Мости зруйновані. Район Dreispitz перетворився на місто-привид. Будинки більше не придатні для життя. Колись затишна дорога до школи в Рамлінсбург нагадує купу руїн.

Війна — це не комп’ютерна гра

Найбільше Максима Колісніченка вражає, коли кадри війни стають вірусними жартами у соціальних мережах:

«Це не комп’ютерна гра. Ці відео з дронами — не щось круте. Вони показують реальність, яка повністю руйнує людські життя», – наголошує Максим.

Саме ці почуття спонукали його створити магістерську роботу, щоб боротися із байдужістю.

«Я хочу, аби люди могли відчути, що переживають українці. І я вважаю, це легше зробити, якщо на зображеннях показані не якісь далекі українські вулиці, а знайомі будівлі та місця, з якими люди мають емоційний зв’язок», – пояснює Колесніченко.

Його магістерська робота завершена, але сам проєкт — ні. Максим уже створив нові зображення, які згенеровані штучним інтелектом, і навіть частково їх анімував.