Європейська підтримка України стикається з новими політичними та фінансовими обмеженнями. Польща оголосила, що наразі не виділятиме додаткових коштів на закупівлю американського озброєння для України в межах програми PURL. Болгарія заявила про припинення передачі зброї та боєприпасів зі складів власної армії, а також про відмову від участі в новому фінансовому пакеті допомоги Києву.
Ці рішення викликають особливе занепокоєння, адже Україна вже майже 13 років протистоїть військовій агресії Росії — держави, яка значно переважає її за ресурсами та вдалася до міжнародного тероризму, систематичних ударів по цивільній інфраструктурі й залякування мирного населення.
Українці продовжують боротьбу за власну свободу, незалежність і безпеку всієї Європи. І саме в цей момент окремі європейські уряди переглядають обсяги допомоги, скорочують фінансування або відмовляються від постачання озброєння.
Європа досі намагається відпетляти, балансуючи між власними політичними інтересами, бюджетними обмеженнями та страхом перед прямим протистоянням із Кремлем.
Водночас важливо розрізняти припинення окремого виду фінансування та повну відмову від військової допомоги. Поки що йдеться саме про обмеження конкретних механізмів підтримки.
Польща: пауза у фінансуванні американської зброї
13 листопада прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Варшава наразі не робитиме нових внесків до програми PURL. Про це він заявив після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) — механізм, за яким країни-партнери фінансують закупівлю американського озброєння для України. Йдеться, зокрема, про системи ППО, ракети та боєприпаси.
Туск пояснив рішення значними витратами Польщі на власну оборону та великим бюджетним дефіцитом. За його словами, країна вже надала Україні масштабну допомогу, але тепер змушена зосередитися на власних оборонних потребах.
Болгарія: припинення передачі зброї зі складів армії
Ще одна тривожна заява пролунала з Софії.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що країна більше не постачатиме Україні зброю та боєприпаси із запасів болгарської армії. Також Софія не планує долучатися до нового фінансового пакета підтримки України.
Серед аргументів Радева:
- дефіцит державного бюджету та необхідність скорочувати видатки;
- обмеженість фінансових резервів;
- зміна характеру бойових дій, у яких дедалі більшу роль відіграють безпілотники.
Болгарський прем’єр заявив, що країна готова обговорювати гуманітарну, медичну допомогу, відновлення енергетичної інфраструктури та постачання електроенергії Україні.
Водночас Радев наголосив, що Болгарія не блокуватиме фінансову підтримку України з боку інших членів ЄС.
Це рішення особливо важливе з огляду на роль болгарської оборонної промисловості. На початкових етапах повномасштабної війни Болгарія була одним із джерел боєприпасів радянських калібрів, які використовували українські підрозділи.
Хто ще обмежує військову підтримку?
На європейській карті підтримки України є й інші держави, позиція яких суттєво відрізняється від позиції основних донорів.
Словаччина
Уряд Роберта Фіцо офіційно відмовився від державної військової допомоги Україні та участі у фінансуванні військової підтримки через НАТО. Братислава заявляє, що продовжуватиме гуманітарну допомогу та нелетальну підтримку. Комерційний продаж озброєння при цьому не заборонений.
Угорщина
Уряд Петера Мадяра зберіг попередню позицію щодо військової допомоги: Будапешт не планує передавати Україні зброю та військову техніку. Водночас новий уряд змінив тональність відносин із Києвом і демонструє більшу готовність до співпраці з ЄС.
Чехія
Уряд Андрея Бабіша дав зрозуміти, що не приєднуватиметься до нового додаткового фінансового пакета на 70 млрд євро для України. Прага також дистанціювалася від попередньої моделі прямої військової підтримки. Однак це не означає автоматичного припинення всіх поставок чи комерційних контрактів.
Хто продовжує фінансувати українську оборону?
Попри політичні суперечки, низка держав залишається важливими донорами.
За звітом генерального інспектора американського Державного департаменту, станом на 30 вересня 2026 року 27 країн НАТО та партнерів оголосили або підтвердили внески до PURL приблизно на 6,8 млрд доларів.
Серед найбільших учасників:
| Країна | Внески до PURL, млн дол. |
|---|---|
| Норвегія | 1 360 |
| Нідерланди | 1 161 |
| Німеччина | 900 |
| Канада | 834 |
| Швеція | 543 |
| Велика Британія | 340 |
| Данія | 253 |
| Бельгія | 235 |
| Іспанія | 175 |
| Фінляндія | 163 |
Дані про оголошені внески станом на вересень 2026 року.
Ці цифри свідчать, що підтримка України не припинилася. Однак вона дедалі більше залежить від політичних рішень окремих урядів, бюджетних можливостей та готовності партнерів фінансувати американські закупівлі.
Європа змінює підхід до війни?
Показовим є те, що навіть країни, які раніше активно підтримували Україну, починають переглядати окремі механізми допомоги. Польща посилається на власні оборонні витрати, Болгарія — на фінансові обмеження, Словаччина та Угорщина дотримуються політики невтручання у військову підтримку.
Водночас Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Канада, Швеція та Велика Британія продовжують фінансувати закупівлю озброєння для України.
Очевидно, що Києву доводиться враховувати дедалі складнішу політичну ситуацію серед партнерів.
Для України головне питання зараз — чи зможуть найбільші союзники компенсувати відмову або скорочення внесків інших держав. Адже потреба в озброєнні не зникає разом із політичними рішеннями європейських урядів.
