Джерело: “Еспресо“.
“Ми боялися війни в Україні. Тепер ми боїмося закінчення війни”, – сказав один із високопоставлених представників естонської розвідки.
Водночас країна, яка не має власних військово-повітряних сил і покладається на НАТО у забезпеченні контролю свого повітряного простору, переходить до стратегії “активної оборони”.
“Ми маємо починати з кордону і перемагати вже в перших боях”, — заявив полковник Тармо Кундла, командир Першої естонської бригади, головної бойової сили країни.
Естонія більше не розраховує просто вистояти до приходу союзників. Країна змінює сам принцип оборони: перекидає війська ближче до кордону з РФ і відмовляється від доктрини, яка передбачала затяжну оборону та партизанські дії.
Війна в Україні показала естонським військовим головне: якщо Росія захоплює територію, вона не зупиняється, а йде далі. Тому Таллінн робить ставку на далекобійні засоби ураження та здатність бити по противнику ще до того, як той зможе просунутися вглиб країни.
Протягом останнього року Естонія підписала контракти на придбання дев’яти американських ракетних систем залпового вогню HIMARS, балістичних ракет M57 із дальністю до 300 км, а також дев’яти південнокорейських РСЗВ Chunmoo з аналогічною дальністю.
Один зі старших офіцерів, який дислокується в Тапі, нагадав: відстань звідти до Санкт-Петербурга — 260 км.
Для держави з населенням близько 1,3 млн людей і площею 45 тис. кв. км це принципова зміна підходу. Попри всі складнощі, Міністерство оборони Естонії має на меті зробити агресію проти країни немислимою.
Естонія готується до можливого російського нападу за новими правилами. Країна змінює підхід до оборони, передислоковує бойові підрозділи ближче до російського кордону та нарощує арсенал далекобійних систем, здатних завдавати ударів по військових цілях на значній відстані.
Про це пише Financial Times, описуючи нову стратегію Таллінна як перехід до «активної оборони».
Війна в Україні змусила Естонію переглянути план оборони
Після російської окупації Криму у 2014 році Естонія протягом наступного десятиліття будувала оборонну модель, яка враховувала невеликі розміри країни, складний лісисто-болотистий ландшафт і обмежені людські ресурси.
У разі російського вторгнення основна ставка мала робитися на швидку мобілізацію резервістів і тактичну оборону. Естонські військові планували максимально використовувати особливості місцевості, щоб сповільнювати просування противника, завдавати йому втрат і утримуватися до прибуття основних сил НАТО.
Повномасштабна війна Росії проти України змусила Таллінн переглянути цю концепцію.
Естонські військові спостерігали, що російська армія готова продовжувати наступальні операції навіть за значних втрат, а захоплені території намагається утримувати, попри масштабні руйнування. Для країни з населенням близько 1,3 млн людей та площею приблизно 45 тисяч квадратних кілометрів це стало серйозним сигналом.
Стара модель передбачала час для мобілізації та очікування масштабного підсилення. Нова концепція виходить із необхідності бути готовими до бою практично від перших годин можливої агресії.
Естонія має значний резервний потенціал — до 230 тисяч підготовлених військовозобов’язаних. Водночас постійні Сили оборони країни значно менші — близько 4,2 тисячі військовослужбовців.
У разі різкого загострення ситуації оборонні плани передбачають швидке розгортання 39,5 тисячі резервістів високої готовності. Вони заздалегідь прив’язані до конкретних підрозділів і після
Першу естонську бригаду, яка є основним бойовим з’єднанням країни, поступово переміщують із Тапи до Йохві — міста приблизно за 50 кілометрів від російського кордону. Там створюють нову інфраструктуру для постійного розміщення військових.
Ще один військовий об’єкт будують у Нарві. Він розрахований на розміщення до 1 тисячі військовослужбовців, хоча постійно там планують утримувати близько 200 військових, із можливістю швидко збільшити угруповання у разі кризи.
Для Естонії це важлива зміна логіки оборони: війська мають бути максимально близько до потенційного напрямку удару, а не чекати противника далеко в тилу.
Таллінн різко збільшує військові витрати
На зміну стратегії Естонія підкріплює значними фінансовими ресурсами.
У 2026 році оборонний бюджет країни зріс до 2,4 млрд євро — приблизно 5,4% ВВП. У порівнянні з попереднім роком витрати збільшилися на 42%. Естонське Міністерство оборони також заявляє, що в наступні роки видатки на оборону залишатимуться щонайменше на рівні 5% ВВП.
Кошти йдуть не лише на утримання армії. Таллінн активно закуповує боєприпаси, системи протиповітряної оборони, далекобійне озброєння та інші засоби, які мають посилити здатність країни вести війну з перших днів.
Естонія вже отримує та розширює парк HIMARS, а також розвиває інші далекобійні ракетні спроможності. У 2026 році країна додатково планує придбати три системи HIMARS або еквівалентні комплекси.
Ставка на удари далеко за лінією фронту
Нова доктрина передбачає ще одну принципову зміну.
У випадку російського нападу Естонія хоче мати можливість не лише стримувати російські війська на власній території, а й уражати їхні військові об’єкти та угруповання на значній відстані.
Саме тому Таллінн вкладається в далекобійні ракетні системи. За даними Financial Times, йдеться, зокрема, про американські HIMARS, ракети M57 із дальністю до 300 кілометрів та південнокорейські реактивні системи Chunmoo.
Для невеликої країни з населенням близько 1,3 млн людей це спосіб компенсувати обмежені людські ресурси значно більшою вогневою міццю.
Нарва залишається одним із найчутливіших напрямків
Окреме занепокоєння в Таллінні викликає Нарва — місто на кордоні з Росією, де значна частина населення розмовляє російською.
Естонські військові та розвідники, яких цитує Financial Times, допускають сценарій обмеженої російської операції, яка могла б бути спрямована на перевірку готовності НАТО виконувати принцип колективної оборони.
Йдеться не обов’язково про спробу захопити всю Естонію. Потенційно обмежений напад міг би бути розрахований на створення ситуації, у якій Москва спробувала б перевірити, наскільки швидко й рішуче союзники відреагують на атаку по території країни НАТО. Це саме оцінка естонських представників, а не встановлений факт щодо планів Кремля.
Саме тому Естонія намагається зробити будь-який подібний сценарій максимально складним для реалізації.
Росія залишається головним фактором планування
Офіційна естонська політика прямо виходить із необхідності стримувати можливу агресію та зберігати здатність захищати країну самостійно разом із союзниками.
У новій Концепції національної безпеки, затвердженій у 2026 році, Естонія наголошує на необхідності бути готовою захищатися за будь-яких обставин. Документ також передбачає підхід, за якого до оборони залучаються не лише збройні сили, а й державні інституції та суспільство загалом.
При цьому естонські представники не заявляють, що Росія обов’язково готується до повномасштабної війни з НАТО найближчим часом. Навпаки, вони оцінюють таку перспективу як не неминучу, але вважають необхідним готуватися до гіршого сценарію.
Найбільше в Таллінні стежать за війною в Україні
Для Естонії ключове питання полягає в тому, скільки російських військових ресурсів залишається пов’язаним війною проти України.
Поки російська армія продовжує вести бойові дії в Україні, її можливості для одночасної масштабної операції на іншому напрямку обмежені. Якщо ж бойові дії припиняться, ситуація може змінитися.
Саме тому в Естонії уважно стежать не лише за перебігом війни, а й за тим, що відбуватиметься після неї. Представники естонської безпекової системи побоюються, що після завершення війни Росія зможе перекинути частину загартованих у боях військових назад до західного напрямку та продовжити масштабне виробництво озброєнь.
Для Таллінна це означає одне: часу на підготовку не хочуть втрачати.
Естонія перебудовує армію вже зараз — переміщує війська до кордону, розширює бази, збільшує резерв, закуповує далекобійні системи та вкладає мільярди євро в оборону.
У разі можливого нападу країна хоче зустріти російські війська не в очікуванні допомоги, а вже підготовленою до бою з першого дня.
“Залякування не працює. Критичний період для вирішення цього питання для всіх нас у країнах Балтії припадає на найближчі один-чотири роки”, – заявив високопоставлений представник естонської військової розвідки.
