“Настає момент, коли тобі просто не лишається вже про що думати”, — морпіх Олександр про довгі роки полону.
32-річний український морський піхотинець Олександр Іванов під час перебування в російському полоні підтримував моральний дух побратимів, пошепки переповідаючи їм усі книги про Гаррі Поттера, які знав майже напам’ять. Про це повідомляє Еспресо з посиланням на ВВС.
За словами військового, історії про Гоґвортс стали для полонених способом хоча б ненадовго вирватися з атмосфери страху, постійного психологічного тиску та невизначеності.
Олександр служив у 501-му батальйоні Військово-морських сил України. На початку повномасштабного вторгнення він перебував у Маріуполі. Після боїв на заводі Ілліча 12 квітня 2022 року морпіх востаннє зв’язався з дружиною та повідомив, що разом із побратимами ухвалив рішення здатися в полон.
Наступні чотири роки військовий провів у російській неволі, зокрема в колонії в Мордовії. За його словами, полонених утримували у виснажливих умовах: більшість часу вони були змушені стояти мовчки, а пропагандистське радіо не вимикалося ні вдень, ні вночі.
“Настає момент, коли тобі просто не лишається вже про що думати”, — зізнався морпіх.
Саме тоді він почав пошепки переказувати товаришам книги про Гаррі Поттера — так, щоб цього не почули охоронці.
“Я зупинявся завжди на найцікавішому місці, як у серіалах. І щойно знову випадала можливість, хлопці просили мене розповідати далі”, — розповів Олександр.
За словами військового, алюзії на світ Джоан Ролінґ у полоні сприймалися зовсім по-іншому.
“Ми відчували себе в’язнями Азкабану, за дверима – дементори. А з дементорами як найкраще боротися? За допомогою патронуса. І от коли людина в полоні починає вірити, що її вдома чекають, це створює такого сильного патронуса, через якого ніякі дементори не пройдуть”, — пояснив він.
Після завершення останньої книги побратими попросили морпіха почати історію спочатку. Протягом місяця він щодня по кілька годин переказував пригоди героїв Гоґвортсу, а слухачі чекали продовження, немов нового епізоду улюбленого серіалу.
“Бувало таке, що ми лягаємо спати, і мені один із товаришів каже: “Знаєш, Саня, чого я жду? Коли ми вже зранку встанемо, поснідаємо і ти продовжиш розказувати”, — згадує військовий.
У травні 2026 року Олександр повернувся в Україну під час обміну військовополоненими. Його дружина Неллі, яка всі роки намагалася знайти будь-яку інформацію про чоловіка, каже, що не здивувалася, коли дізналася про історії з «Гаррі Поттером» у полоні.
