Священник так званої церкви (МП) з окупованого Токмака Запорізької області Костянтин Максімов, засуджений російською окупаційною владою до 14 років ув’язнення, публічно звернувся до Предстоятеля так званої УПЦ МП Онуфрія.
Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.
Відкритий лист датований 19 січня 2026 року. У ньому священник говорить про мовчання церковного керівництва, яке триває від моменту його арешту. За словами Максімова, за весь час перебування в неволі він так і не отримав жодного слова підтримки чи відповіді на свої звернення. Єдиним ієрархом, який вийшов на контакт із його родиною, став митрополит Єфрем.
«Я сподівався отримати хоча б якусь відповідь чи звісточку від свого Предстоятеля. Але у відповідь — тиша», — йдеться у листі.
Священник зазначає, що відсутність реакції з боку церковного керівництва лише посилює відчуття ізоляції та забутості, яке особливо гостро переживається в умовах ув’язнення. Наприкінці звернення він просить про молитви.
Костянтина Максімова засудили у 2025 році так званим Запорізьким обласним судом, створеним окупаційною адміністрацією РФ. Йому інкримінували «шпигунство» за статтею 276 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначили покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
Правозахисники пов’язують переслідування священника з його принциповою позицією після окупації частини Запорізької області. За їхніми даними, російська влада тиснула на кліриків Бердянської єпархії УПЦ МП, вимагаючи підписати документи про перехід до Російської православної церкви. Отець Костянтин відмовлявся це робити та не погоджувався згадувати патріарха РПЦ під час богослужінь. Після цього його затримали, утримували в так званій «ямі», згодом усунули від служіння та перевели до Молочанська.
У травні 2023 року Максімов спробував виїхати з окупованої території через Крим, але був затриманий на пункті пропуску Чонгар. Майже дев’ять місяців про його місцеперебування не було жодної інформації. Пізніше з’ясувалося, що його утримували в підвальному приміщенні в Мелітополі. Лише у березні 2024 року мати священника отримала від нього коротку записку з повідомленням, що він живий і перебуває під судом.
Адвокатка Костянтина Максімова повідомляє про критичний стан його здоров’я. Священник має серйозні проблеми з ногами та суглобами, переніс бронхіт у слідчому ізоляторі. Попри численні звернення захисту, російська сторона відмовляється забезпечити належну медичну допомогу.
Нагадаємо, фсбшна церква в Україні запевнила, що розірвала усі зв'язки із собою. Проте офіційні документи РПЦ не залишають сумніву в тому, що «УПЦ МП» — одна зі структурних одиниць Російської Церкви попри позірні ознаки незалежності.
Водночас, якщо вдавати, що віримо фсбшній церкві, таке новоутворення УПЦ МП, як окрему церковну структуру, не визнає жодна помісна православна Церква світу, а її єпископів вважають єпископами РПЦ.
Також нагадаємо, ще з 2014 року Митрополит Онуфрій робив, м’яко кажучи, чимало контроверсійних вчинків, а під час повномасштабної війни — і поготів. Скажімо, 9 травня 2015 року Митрополит не встав, щоб вшанувати пам’ять Героїв України, зокрема й загиблих в АТО, чиї імена зачитували у Верховній Раді. А 20 серпня 2022 року в Києво-Печерській Лаврі він благословив російських військовополонених. Очільник так званої УПЦ МП побажав многая літа, подарував молитовники й шоколадки окупантам, які вбивали українців.
