У січні 2026 року знову спалахнув конфлікт між київською владою на чолі з мером Віталієм Кличком і Володимиром Зеленським. На тлі загострення атак на енергетичну інфраструктуру столиці та напередодні можливих виборів Київ опинився в центрі політичних звинувачень щодо готовності до обстрілів і кризового управління.

Черговий виток тиску влади на Кличка

Володимир Зеленський публічно висловив невдоволення тим, як столична влада реагує на масові збої з електрикою, теплом і водою після атак по енергетичних об’єктах. За даними західних ЗМІ, глава держави різко критикував столичну адміністрацію, тоді як мер Києва захищав дії комунальників і роботу своїх служб під постійними обстрілами.

Критика не обмежилась заявами: у медіапросторі ширяться петиції та потоки негативу на адресу Кличка, які закликають переглянути його повноваження чи навіть відсторонити його від посади. В хід пішли напрацьовані засоби “накачування” населення агресією до діючого мера через Телеграм-канали піарників Банкової, що відображає загострену тональність політичної боротьби навколо управління столицею.

Конкретні політичні альтернативи Кличку прямо не обговорюються в офіційних джерелах (ще немає заяв про конкретних кандидатів), але підвищення напруги свідчить про те, що частина еліт розглядає можливість його заміни або посилює тиск на його управлінську позицію — особливо на тлі жорсткого випробування енергосистеми Києва.

Втручання центральної влади у справи столиці знову актуалізувало давній політичний конфлікт між Віталієм Кличком і Володимиром Зеленським. Як зазначає німецьке видання Welt , посилення ролі уряду в управлінні Києвом фактично означає втручання у зону відповідальності міського голови.

«Втручання уряду в справи Києва, а отже, і в зону відповідальності Кличка, також означає, що знову спливає на поверхню старий політичний конфлікт. Зеленський і Кличко були суперниками на президентських виборах 2019 року. Незважаючи на політичне перемир’я, яке панує в Україні через війну, між ними все ще часто відбуваються обміни гострими словами», — пише Welt.

Цей конфлікт, який раніше намагалися не виносити у публічну площину через війну, знову стає помітним на тлі енергетичної кризи в столиці та майбутніх виборів в Україні.

Готовність Києва до обстрілів енергетики

Київ нині переживає один із найсерйозніших енергетичних викликів з початку повномасштабної війни. За словами мера Кличка, місту не вистачає приблизно половини від необхідної кількості електроенергії для нормального функціонування, що спричиняє тривалі вимкнення світла і тепла на тлі сильних морозів.

Кількість електроенергії, яку отримує столиця, сьогодні становить приблизно 50% від потреби у 1 700 мегават для 3,6 млн жителів, і це призводить до ситуацій, коли місто залишається без централізованого тепла і світла у найбільш холодні години доби.

Після значних атак по енергетичній інфраструктурі, у Києві досі залишається велика кількість будинків без опалення, що змушує комунальні служби працювати в екстренному режимі 24/7.

Інтенсивність атак на енергетику Києва

Російські удари по енергетичній інфраструктурі України цього сезону були одними з наймасштабніших з початку повномасштабної війни. За даними оглядачів, атакувальні хвилі включали сотні ракет і безпілотників, спрямованих саме на тепло- і електростанції, що призводило до великих масштабів пошкоджень.

Ці атаки викликали масштабні аварійні відключення по всій країні, і столиця, за своїм розміром і наслідками, стала одним із найбільш постраждалих міст.

Українська влада, включно з енергетичними і місцевими управлінцями, працює над посиленням захисту об’єктів і відновленням постачання, але нестача ППО й глибокі пошкодження інфраструктури ускладнюють операцію.

Міфи щодо надзахищеності Харкова і Житомира в порівнянні з Києвом розвінчує Олександр Харченко – директор Центру досліджень енергетики.

«Чесно, мене зараз так бісять дописи про “щасливий Житомир” і так далі. Бо насправді Київ зробив більше, ніж вся країна разом. Це моя особиста оцінка.
Кількість закупленого газопоршневого обладнання, кількість встановленого — 56 МВт. І якби не ці 56 МВт, можливо, взагалі був би колапс.

І якби не резервні генератори, яких Київ мав більше, ніж будь-хто, — повірте, жопа була б кратно більшою».

«Київ б’ють найбільше. Це об’єктивна ситуація. На Києві сконцентрована максимальна кількість ударів.
Самі ТЕС фізично захистити нереально. Трансформатори, розподільчі мережі — там багато що можна було б захищати. А ТЕС — нереально.
Великі підстанції зараз найбільш захищені. Проблема в іншому — не захищали розподіл. Після зими 24-го всі розслабилися і думали, що москалі вже нічого нового не придумають.

Як Київ уникнув техногенної катастрофи: думка експерта Харченка у матеріалі Texty.org.ua.

Стисло:

• Росія вдарила по ключових вузлах тепла й електрики, коли в Києві було ‑15 °C — умов таких ще не було в жодному великому місті світу. Це могло знищити централізоване опалення повністю і зробити місто нестерпним зимою.
• Але інженери з «Київтеплоенерго» і енергослужб працювали як шалені — підготувалися, миттєво реагували і не дали системі зруйнуватися. Саме це не допустило техногену, коли будинки б стали холодними навіть при +5 °C.
• Тепло майже по всьому місту вже повернули, хоч частина будинків холодна через брак електрики для насосів.
• Відновлюють живлення ще й електрику — відновлення підстанцій триває, але вже зараз стало помітно краще.

У підсумку: не техніка, а люди — герої цього врятування. Професійні енергетики дали Києву шанс пережити найжорсткішу зиму та уникнути масштабної техногенної катастрофи.

2022 рік: перші публічні сигнали конфлікту навколо оборони Києва

25 січня 2022 року

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії напруження у відносинах між Банковою та мером Києва Віталієм Кличком почало виходити в публічну площину. У січні 2022 року в українських медіа з’являлися матеріали із заголовками на кшталт «Банкова незадоволена тим, що Кличко організовує оборону Києва?», де ставилося під сумнів право та роль міської влади у питаннях безпеки столиці.

На тлі зростання загрози з боку Росії Кличко публічно заявляв про необхідність посилення територіальної оборони, координації дій із громадами та органами місцевого самоврядування. Він проводив наради в межах Асоціації міст України, наголошуючи, що великі міста мають бути готовими діяти автономно в разі надзвичайних сценаріїв.

Після початку повномасштабної війни у лютому 2022 року мер Києва став одним із найпомітніших публічних облич української столиці для іноземних медіа. Європейські та світові видання цитували його заяви про оборону міста, гуманітарну ситуацію та потребу в посиленні ППО. Водночас у внутрішньому українському політичному полі конфлікт між Банковою та Кличком не зник — радше був поставлений «на паузу» через війну.

Цього ж дня, 25 січня 2022 року, за місяць до початку найжахливіших днів України, неготової до повномасштабного вторгнення, Зеленський звернувся до населення.

«Мисліть критично, логічно й позитивно. І хоч які б новини за весь цей день ви прочитали, побачили й почули, завершуйте його, знаючи головне: у режимі 24/7 ми робимо й зробимо все, щоб вам було мирно, тепло, ситно. І щоб усі ви були здоровими!», – зазначив він.

Є робота — 24/7, а отже буде результат, буде і мир, — запевнив Верховний головнокомандувач.

У другій половині 2022 року окремі українські видання вже прямо писали про відновлення політичного протистояння навколо Києва, зазначаючи, що питання оборони, управління столицею та відповідальності за критичну інфраструктуру дедалі частіше стають інструментом тиску на мера.

Саме тоді, за оцінками експертів, почала формуватися модель, яка зберігається й нині: формальне воєнне перемир’я у політиці — і водночас постійні спроби обмежити вплив київського мера через критику, паралельні центри управління та інформаційні атаки.