“Буча — фейк”, “д*біли, ви свої будинки розбомбили”: Львів’янин-калаборант виходить на волю. Профіль у “Миротворці” лишається доступним.
Львів’янин Євген Желізко, який публічно заперечував воєнні злочини Росії в Бучі та поширював проросійські наративи, найближчими днями вийде на свободу після відбуття основної частини покарання. Про це повідомляє Громадське.
Завдяки пильності сусіда дитинства
Історія Желізка отримала розголос у квітні 2022 року. Його сусід, який пішов захищати Україну від рашистів у тероборону, почувши розмови про нібито «фейкову» Бучу, «розбомблені самими українцями будинки» та твердження про те, що української нації не існує, передав записи Службі безпеки України. У цих же розмовах Желізко називав росіян «братами» і закликав фізично усунути українську владу.
На суді він заявляв, що вважає себе «випадковим громадянином», який отримав паспорт після розпаду СРСР.
Судовий шлях
Перший вирок Залізничного райсуду Львова був м’яким — шість місяців арешту. Прокуратура оскаржила це рішення, і вже апеляційний суд визначив реальний термін — два роки позбавлення волі.
У липні 2024 року Верховний Суд підтвердив цей вирок.
Після етапування до колонії Желізко визнав вину та подав заяву на включення до списків обміну у межах державного проєкту «Хочу к своим». Його профіль з позначкою про бажання виїхати до Російської Федерації з’явився на сайті проєкту, однак до обміну він не потрапив.
Повернення на волю
Оскільки строк ув’язнення завершується, найближчими днями Желізко буде звільнений і повернеться до життя у Львові — місті та країні, існування яких свого часу заперечував у власних заявах.
Миротворець пам’ятає довше
Так чи інакше, закон відпрацював, строк добіг кінця — людиноподібна істота виходить. Але інформація про таких персонажів нікуди не зникає із пам’яті Чистилища “Миротворця”. Щоб знати, з ким маєте справу, скористайтесь Чистилищем. Пам’ять суспільства коротка — «випадкові громадяни» небезпечні.
Хто наступний?
У лютому 2026 року виходить колаборант — виконувач обов’язків головного інженера окупаційної так званої Донецької залізниці в тимчасово окупованому Лимані.
Зрадник Білоусов Вадим визнав вину частково, суд взяв до уваги “щире каяття”. А вже у липні 2024-го Білоусов написав заяву зі згодою на те, щоб його передали до росії чи на окуповану територію для обміну на українських полонених. Він чекає й досі.
З тюрми його звільнять у лютому 2026 року. З бази Чистилища він “не звільниться”. Хочете знати, з ким маєте справу — скористайтесь Чистилищем. Миротворець — це ваша безпека.
Петро Муравльов — керівник Білоусова, відбуває ув’язнення за колабораціонізм і дуже хоче на обмін до московії.
Зрадник виходить на волю у березні 2026-го.
Сергій Пасечник, котрий добровільно (бо окупанти не тиснули ні на нього, ні на його родину) вступив до до лав незаконних збройних формувань у перший день великої війни, уже вийшов на волю після відбуття покарання.
Після звільнення українськими силами окупованої частини Харківщини у вересні 2022 року Сергій намагався уникнути затримання й переховувався у знайомого місцевого мешканця. Це тривало недовго — менш ніж за місяць його виявила і затримала поліція.
Глобинський районний суд на Полтавщині, зважаючи на визнання провини та каяття, призначив йому найменший термін покарання, передбачений статтею 260 Кримінального кодексу за участь у незаконних збройних формуваннях, — три роки позбавлення волі. Відлік строку розпочався з моменту затримання, тобто з жовтня 2022 року.
Але той, хто так щиро розкаявся перед судом, у червні 2024-го висловив готовність виїхати до росії в межах обміну, проте цього так і не сталося. Принаймні, до звільнення.
Якщо хтось із громадян України нині стикається з ним у побуті чи на роботі й не перевіряє інформацію про нього в базі «Чистилища», робить це марно.
Миротворець — це ваша безпека.
