Медіаграмотність і спокій – кожному.
Заповнення соцмереж брехнею – це проблема світова, не лише в Україні медіаграмотність несе небезпеку державності. Попри те, що на сайті може бути зазначено “весь зміст на цій вебсторінці абсолютно вигаданий”, користувачі з захопленням поширюють будь-яку дурницю, яка від популярності стає “правдою”, та ще й видається у пошуку на перші позиції. Що з цим робити? – рекомендації Крістіни Бергманн на dw.com.
Чесність – визнана чеснота. Однак нині спостерігається кон’юнктура на брехню, перш за все в соцмережах. Це вкрай небезпечно.
Президент США поширює теорії змови, які вже давно спростовано, британський прем’єр дурить королеву, а міжнародна армія тролів має лише одну мету: поширювати брехню в соціальних мережах. Правди ніде шукати на початку 2020 року.
Йозеф Ґеббельс, міністр пропаганди Гітлера, задоволено потирав би руки. Йому ж бо доводилося кидати за ґрати журналістів, будувати систему цензури, щоби отримати інформаційну перевагу.
Натомість популістам сьогодні набагато простіше: вони невтомно постять у соцмережах напівправду і відверту брехню. А їхні підписники цю небезпечну брехню десятки тисяч разів поширюють.
І навіть якщо лише крихти тої брехні осідають у головах, це означає, що демагогам ще на крихту вдалося внести розкол у суспільство, прив’язавши своїх ідейних поплічників трохи міцніше до себе. І наступна перемога на виборах стає на крок ближчою.
“Якщо ти віриш у те, що тут написано, тобі треба перевіритись у лікаря”
Хто погляне за межі власної “бульбашки” у Facebook, неабияк здивується. Політик від американських демократів Ненсі Пелузі, мовляв, вкрала 2,4 мільярда доларів з бюджету програм охорони здоров’я, “аби профінансувати імпічмент президенту Трампу” – такі кричущі заголовки ширяться соцмережами в США.
Світ реальності від світу брехні віддаляє лише один клік і усвідомлення цього приводить у лють.
Щоби поширити цю брехню, достатньо лише ще одного кліка. Як же вона може, ця безсоромна жінка, відбирати гроші в пенсіонерів і незахищених!
Щоби зрозуміти, що написане в статті за лінком не може бути правдою апріорі, достатньо лише відкрити сайт і трохи роздивитися. Статтю розміщено у розділі “сатира, що зачіпає”. У розділі “Інформація про сайт” чорним по білому написано:
“Весь зміст на цій вебсторінці абсолютно вигаданий. … Якщо ти віриш у те, що тут написано, тоді варто перевірити свою голову в лікаря”.
Попри те, що на сайті написано, що він публікує брехню, це не заважає користувачам соцмереж активно поширювати його пости і обурено коментувати. Через це завдяки алгоритмам Facebook лише частіше показує відповідний пост. Руки опускаються від усвідомлення того, що люди можуть сліпо в таке вірити.
Ми просто досі не навчилися обходитися з масивами інформації, які вихлюпуються на нас через соціальні мережі. Бо ніхто нам не каже, що правда, а що – ні. Все однакове, все йде в одній стрічці – хороше й погане, корисне й небезпечне. Зрештою, всі в мене в стрічці на “Фейсбук” – мої “друзі”. А друзям я довіряю.
Медіаграмотність і спокій – кожному
Настав час поставити під питання цю сліпу довіру. Виступити на захист правди й проти дезінформації, фейкових новин – за медіаграмотність. Перші кроки зроблено: Twitter для початку заборонив політичну рекламу. Facebook і Google поки вагаються. Однак вони не уникнуть відповідальності. Якщо вони не хочуть зіштовхнути наше суспільство зі шляху здорового глузду.
Deutsche Welle також долучилася до міжнародного проєкту, метою якого є перевірка фактів в інтернеті і соціальних мережах, а також підвищення медіаграмотності. Важливу функцію у цих питаннях варто відводити не лише ЗМІ, але й навчальним закладам. Знання про алгоритми Facebook, про маніпуляції із зображеннями, про грамотне поводження з інформацією у соцмережах має бути предметом вивчення у школах, університетах і навіть на робочому місці.
Зрештою, кожен з нас може щось зробити.
Давайте для початку не поширювати нічого, що ми уважно не прочитали і хоч якось не перевірили. Аби наші друзі могли довіряти нам. Давайте також терпіти дивну інформацію у нашій стрічці у соцмережах, не закриватися у власній “бульбашці” і підтримувати контакт з людьми, які дотримуються геть протилежних поглядів.
Даруймо їм сердечка у відповідь на їхні некривдні жарти чи приватні пости. Але при цьому час від часу привітно висловлювати їм застереження у коментарях, якщо вони поширюватимуть неправду й обурюватимуться нею. Не опускаймо руки!
