Якась абсолютно фантастична українка.
Все її підліткове життя пройшло в окупації. Там формувався їх світогляд і характер.
І в цьому мороку вона продовжувала плекати у собі світло.
Потайки від батьків зрадників навчалась українською.
Щоб виїхати з мертвонародженої республіки, вона ЧЕКАЛА ПОВНОЛІТТЯ.
Таки дочекалась!
Її перші емоції на вільній Україні – це безмежне щастя.
Водночас чути захоплення: “Я побачила за стільки років український прапор, я чую українців, які розмовляють українською мовою….” – максимально страшне усвідомлення русского міра.
Московія – це катування і тіла і душі, за межею розуміння.
