У нас з тобою різні задачі. Твоя задача врятувати дітей. Моя – захистити Київ.
Так сказав Тетяні чоловік у відповідь на її відмову їхати без нього.
Олександр – не військовий, він пішов добровольцем у тероборону на початку російського повномасштабного вторгнення. А через тиждень боїв попросив сім’ю виїжджати з Київщини.
Це були останні слова чоловіка. Він загинув, захищаючи їхній дім.
Зараз Тетяна служить навіднецею ППО у “Бучанських відьмах”.
Бувають хвилини, коли думаєш: Все, я більше не можу. А потім дивлюсь на цей уламок (уламок від російської міни, який вбив її чоловіка), і думаю: Ні! Я ще зможу! – розповідає Тетяна.
