Генерал-майор Збройних сил України, ексначальник Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, «Кіборг», а з новітньої історії — той, хто майстерно вибудував оборону портового Миколаєва та не дав його окупувати під час стрімкого наступу російсько-фашистських загарбників, Дмитро Марченко розповів про «проїдання» складів, які він із командою почав наповнювати ще з 2018 року на випадок повномасштабного вторгнення.
Мало хто знає, каже Марченко, але вже з 2018 року, коли наша нова армія була більш-менш взута та одягнена, вони за наказом Міністра оборони Степана Полторака почали формувати резерви на складах. Однак із 2019 року почалося поступове виснаження НЗ і практично нульове поповнення. На думку Дмитра Марченка, це робилося з метою підготовки України до здачі російсько-фашистським загарбникам.
Нагадаємо, Дмитро Марченко вперше після звільнення із слідчого ізолятора 17 грудня 2019 року емоційно висловився про власне кримінальне переслідування та, зокрема, звернувся до українських суддів.
Також нагадаємо, Дмитро Марченко — це той, хто здійснив революцію у речовому і харчовому забезпеченні Збройних сил України.
А ще він колишній в’язень влади, яку вибудував Зеленський.
Що вдалося зробити для армії
Марченко: “За час моєї роботи не мені, а нашій команді – людям, які ночами не спали – вдалося неможливе. Ми буквально за два роки:
- повністю поміняти речове забезпечення Збройних сил України,
- налагодили систему контролю якості за речовим забезпеченням
- дійшли до останнього етапу повного перезавантаження системи продовольчого забезпечення
- ми поміняли старий сухпай із банок на принципово новий і прогресивний так званий сухпай – у якому є перші страви в готовому вигляді з довшим терміном придатності;
- випробували на цьому пайку принципово нову систему контролю якості.
По-суті, ми створили нову систему харчування армії, але я не можу хвалитися, бо процес буде завершеним тоді, коли так будуть годувати кожного солдата. Тоді, коли це буде поширено на всіх – я скажу, що ми впровадили нову систему!
Я хотів, щоб солдат не думав, що йому одягнути і що йому поїсти перед боєм або після нього. Я хотів, щоб боєць був добре взутий, добре одягнутий і добре нагодований – так, як би я хотів, щоб була одягнута і нагодована моя дитина.“
