За останній рік українські далекобійні дрони перетворилися на помітний фактор війни. Їхня кількість зросла до рівня, співставного з російськими атаками, а географія застосування суттєво розширилась. Це результат поступового нарощування спроможностей — як у виробництві, так і в бойовому використанні безпілотних систем.
За даними CBA Initiatives Center, інтенсивність запусків зростала стабільно: якщо у січні 2024 року йшлося приблизно про 110 безпілотників, то вже у березні 2026 року їхня кількість перевищила 7 тисяч. Найстрімкіший ривок відбувся у 2025 році — тоді Україна збільшила кількість запусків у кілька разів.
У березні 2026 року Україна вперше випередила Росію за кількістю застосованих далекобійних дронів — близько 7 300 проти 6 400 .
Розширення географії ударів ставить противника перед складним вибором: посилювати протиповітряну оборону біля фронту для прикриття військ чи відтягувати її вглиб країни, захищаючи промисловість і енергетику. З огляду на масштаби території Росії, закрити всі критичні об’єкти просто нереально.
У таких умовах Росія дедалі частіше стикається з тією ж проблемою, яку раніше створювала для України: як протидіяти масованим щоденним атакам при обмежених ресурсах ППО і як утримувати роботу критичної інфраструктури та оборонної промисловості, коли навіть за високого рівня перехоплень частина ударів усе одно досягає цілей.
