У траурній процесії — чотири домовини і дві ненароджені вбиті душі. У них — двоє маленьких хлопчиків, їхня молода мама, вагітна двійнею, і батько-військовий.
1 жовтня у селі Чернеччина Сумської області прощалися з родиною Лєсніченків, яка загинула в ніч на 30 вересня внаслідок російського удару дронами по житлових будинках.
🕯️ Денис, 4 рочки
🕯️ Єгор, 6 рочків
🕯️ Альона Лєсніченко (Шикула), 26 років
🕯️ Олександр Лєсніченко, 35 років
Ще одна відкрита рана всієї України.
Історія родини
У 2017 році Олександр Лєсніченко пішов служити до Збройних Сил України, замінивши у підрозділі власного батька Станіслава, який теж воював на Світлодарській Дузі.Після перерви Олександр знову повернувся на фронт у липні 2022-го. Альона разом із чоловіком виховувала двох синів — 6-річного Єгора та 4-річного Дениса. Єгор цьогоріч пішов у перший клас, горів бажанням навчатися, із захватом пізнавав нові знання. Денис ріс допитливим і веселим.
Через постійні обстріли з Краснопілля сім’я перебралася до Чернеччини, шукаючи спокою. Поруч оселився й дідусь Станіслав. «Щодня хлоп’ята городом до мене прибігали», — пригадує він зі сльозами. «Саша вже шостий рік на війні… Альона мала подарувати мені ще двійко онучаток…» — каже батько, який тепер поховав сина, невістку та онуків.
Вбивства, які росії неможливо пробачити у віках
Наші щирі співчуття рідним і близьким.
Україна пам’ятатиме. Україна не пробачить.
