Війна вносить корективи у діяльність усіх державних структур. На сьогодні ідентифікація невпізнаних тіл є пріоритетним завданням для Національної поліції.
Про це розповів перший заступник голови Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Нацполіції Максим Цуцкірідзе в інтерв’ю РБК-Україна.
“Методи та механізми для їх ідентифікації слідчі та криміналісти застосовують різні, зважаючи на індивідуальні обставини. На сьогодні найдієвішим з них є ідентифікація по ДНК. Цей метод застосовується нами практично в усіх випадках роботи з тілами загиблих осіб”, – додав він.
На жаль, Україна зараз набуває величезного досвіду у специфіці ідентифікації невпізнаних тіл у великих масштабах. І цей жахливий досвід переймають міжнародні партнери.
На тих тренінгах і семінарах, які роблять наші міжнародні партнери, вони вчать нас використовувати норми міжнародного законодавства, міжнародного права, як їх правильно застосовувати, щоб наші докази відповідали міжнародним стандартам. За це їм велика подяка, правда. Але приводити приклади геноциду африканських народів, коли у нас обстріл “Орєшніком” чи “Шахедами”, або ракетою Х-22, де гине по 28 осіб за раз, – це ж не зовсім релевантні порівняння, – зауважив Цуцкірідзе.
В умовах сучасної війни і смертоносної російської зброї, яку кремль застосовує проти цивільних українців, поліцейські стикаються на місці злочину із великою кількістю проблем.
Тобто тут ти збираєш рештки по магазину і не одразу розумієш, чиї вони. Наприклад, після ракетного удару по супермаркету, неможливо за рештками тіл визначити не те, що особи жертв, чи стать, а навіть просто кількість. І необхідно ретельно зібрати всі матеріали, навіть просіювати попіл, та швидко за результатами досліджень ДНК встановлювати кількість та особи загиблих людей. А ще є масові поховання, ексгумації в Ізюмі, Бучі, Ірпені, індивідуальні поховання, які ми знаходили в величезній кількості, – розповів перший заступник голови Нацполіції.
За словами поліцейського, найбільше його вразив Ізюм.
Масштаби. І одночасно до ексгумації долучались місцеві, бо вони ховали там своїх людей. Там ховали всіх підряд – цивільних, які померли природньою смертю, закатованих, вбитих, розстріляних, військових. Тим, хто міг заплатити, надавали якісь ритуальні послуги, елементарну труну. А ті, хто не міг, ховали своїх людей в ямі, – ділиться враженнями Максим Цуцкірідзе.
За дві години перебування біля братської могили закатованих російськими окупантами українців, за словами Цуцкірідзе, він настільки просочився “запахом смерті”, що його водія знудило і той вискочив з машини.
Це була братська могила. Один на одному, зв’язані руки, розстріляні. Це така жахлива картина. Я там був близько двох годин. Ми привезли рефрижератори, куди складали тіла, все оглянули, потім я сів у службовий автомобіль і мій водій різко вибіг з машини і побіг за дерево, його знудило. Бо від мене був такий запах, до якого я там за кілька годин звик, – каже він.
Перший заступник голови Нацполіції зазначив, що іноземні слідчі групи, які приїхали допомогти, насправді набрались досвіду.
До чого я це все вів – іноземні слідчі групи також були там з нами, на ексгумації. Вони допомагали, як могли. Але, якщо чесно, на мою думку, вони приїхали подивитись і набратися досвіду. Не дай Бог, звичайно, щоб наш досвід комусь знадобився, але…, – додав він.
Окремо Цуцкірідзе згадав із вдячністю судових медекспертів, які попри все роблять свою справу і дають змогу рідним попрощатись із загиблими чи закатованими від рук російських фашистів.
Я окремо хотів би подякувати судовим медичним експертам, які спільно зі слідчими це роблять. Тому що, відверто кажучи, у моргах умови ще з Радянського Союзу. І ми декілька нарад про це проводили. У них мізерні заробітні плати. Це просто фантастичні люди, які роблять свою справу, не дивлячись ні на що, і дають змогу рідним загиблих віддати їх тіло землі, – зазначив він.
Цуцкірідзе також звернув увагу, що жінки в нацполіції мають достатню моральну стійкість до жахливих картин “русского міра”, який принесли рашисти.
Від того, що наші спеціалісти бачать, не кожна психіка витримає. Це дуже тяжкий для нас період, але наші специ роблять свою роботу. До речі, багато дівчат, вони дуже морально стійкі і завжди першими реагують на будь-які завдання, – зауважив поліцейський.
Щодо новітніх технічних засобів у роботі українських судмедекспертів, Цуцкірідзе повідомив:
Національна поліція почала впроваджувати новітні підходи, технічні та технологічні новинки та реалізовувати їх в ході роботи. Підрозділи Національної поліції України сьогодні активно використовують прилади “ANDE RAPID DNA 6C”. Це прилади швидкого дослідження, які забезпечують можливість виведення з біологічного зразка ДНК протягом 90-105 хвилин. Тут в основі дослідження лежить технологія автоматичного швидкісного встановлення ДНК-профілю – Rapid DNA.
Ці прилади, за його словами, використовуються українськими криміналістами поліції саме безпосередньо на місці події.
До того ж, прилади показали свою ефективність під час роботи на місцях подій за наслідками обстрілів російськими військами гіпермаркету “Еко-маркет” в Костянтинівці Донецької області 9 серпня 2024 року та обстрілу села Гроза Куп’янського району в Харківській області 5 жовтня 2023-го.
Саме там активно застосовувалися пересувні криміналістичні лабораторії для швидкісного встановлення ДНК-профілів. За допомогою цих приладів криміналістами ідентифіковано тіла всіх загиблих цивільних громадян. Ці прилади також використовуються для ідентифікації невпізнаних тіл загиблих військовослужбовців. Вони ніяк не заміняють процес призначення ДНК-експертизи до судової установи, але вони значно пришвидшують саме ідентифікацію особи, – розповів Цуцкірідзе.
