«Ти хочеш, щоб прям фарш був?»
Ось так без фільтрів звучить «журналістика по-московськи».
Увечері 3 грудня 2025 року літак Red Wings Airlines, рейсом з Москви до Пхукета, піднявся з аеропорту Domodedovo Airport. Через кілька хвилин після зльоту на борту запалав двигун — пілоти запустили сигнал лиха. Пасажири, понад 400 людей на борту, відчули запах керосину і паніку, коли з салону почав йти дим.
Поки в літаку загоряється двигун, поки люди в салоні прощаються з життям, журналістка каналу «Москва 24» Євгенія Оболашвілі обговорює з колегами не трагедію — а бажаний «фарш». Не порятунок. Не людське співчуття. А шоу.
«А я хочу, щоб прям фарш. Щось нормально попрацювати хочеться» — каже вона, сміючись із можливого падіння літака.
Літак змушений був кружляти над Московщиною понад годину, щоб скинути зайве паливо і зменшити ризики перед посадкою. Потім — екстрене повернення і безпечне приземлення у Domodedovo о 22:53 за московським часом. Жертв немає, фаршу не було.
Це не випадковість. Це не помилка. Це стиль. Це атмосфера, в якій вирощують телевізійних солдатів пропаганди: коли біда — це контент, страх — це рейтинги, а людські життя — це просто «матеріал».
Потім вона видалила відео, але його встигли побачити великі канали, що призвело до звільнення.
«Приносимо вибачення всім» — стандартна фраза керівництва каналу, яка нічого не важить. Бо проблема не в одному відео. Проблема в тому, що цинізм на московії став нормою.
Це давно вже не журналістика. Це моральна деградація в прямому ефірі.
І так, її звільнили.
Але система лишилась — жива, регочуча і досі голодна до нового «контенту».
Нас не хвилюють їхні жарти про фарш. Це їхній внутрішній стиль життя і роботи. Ми просто вчергове констатуємо — дно моралі на московії немає дна. І ще ми дуже хочемо, щоб вони саме так і закінчили: перегризли один одного, потонувши у власній жорстокості, московит від московита. Усі.
