Сьогодні, 14 липня 2026 року, країнські військові пройшли урочистим маршем Єлисейськими полями в Парижі під час військового параду до Дня взяття Бастилії. У параді брали участь військові з 35 країн коаліції, серед них — українські військовослужбовці. Володимир Зеленський був присутній на заході.
Ще один символічний момент, який говорить більше, ніж тисяча слів.
Небо над Парижем сьогодні об’єднало Україну та Францію: українські пілоти пролетіли поруч із французькими екіпажами під час урочистого авіапараду над Єлисейськими полями.
Для України це не просто красива картинка. Це демонстрація підтримки, партнерства і того, що українські військові сьогодні є частиною європейської безпекової історії.
Кадри, які хочеться переглядати знову.
Гарно, щемко, символічно.
Однак у пам’яті залишаються спогади, коли Володимир Зеленський у 2019 році дуже зневажливо поставився до щорічного традиційного військового параду на День Незалежності. Його знецінення підняття сили духу українського народу, популяризації статусу військових і данини шани нашим захисникам, які на той час уже п’ятий рік стримували російську агресію, віддаючи найдорожче, обурило частину суспільства.
Зеленський, котрий привів до влади людей, навколо яких згодом виникли нескінченні корупційні скандали, аргументував відмову від параду тим, що це дорогий захід, а кошти він спрямує військовим.
«Зазвичай 24 серпня у нас проходить військовий парад. Такий помпезний і точно не дешевий. Мені здається, що в цьому році краще ці гроші виділити нашим героям», — сказав Зеленський.
Подальші корупційні скандали за участю представників команди Зеленського, “будинок для Вови”, як і суспільні дискусії навколо витрат влади, для багатьох стали контрастом із тодішнім знеціненням таких заходів.
Тоді українці самоорганізувалися і пройшли Хрещатиком, бо українці мають гідність і шанують свою армію.
І сьогодні, коли українські військові проходять із прапором України Єлисейськими полями перед світовими лідерами, ці кадри мають особливий символізм.
А зневага до своїх захисників завжди виливається великою бідою. Сьогоднішнім ухилянтам мабо б бути наукою.
