Джерело: Еспресо з посиланням на The New York Times.
Російська пропаганда освоює новий канал — музику, яку штучний інтелект дає змогу виробляти у великих обсягах. Через стримінгові сервіси поширюються пісні, що романтизують російських військових, вихваляють зброю та виправдовують війну проти України, а українців маргіналізують і демонізують. Частину такого контенту вже прослухали мільйони разів.
Майже тисяча пісень із проросійськими наративами
Українська організація Terrecon виявила 981 композицію, пов’язану з російською воєнною пропагандою, для створення або поширення яких використовували ШІ. Переважна частина пісень, щодо яких вдалося встановити дату релізу, з’явилася після 2024 року — приблизно тоді стали доступними популярні інструменти для генерації музики, зокрема Sudo та Udio.
У таких треках російську армію зображують як силу, що захищає країну, а війну проти України подають як виправдану. Окремі композиції містять дегуманізацію українців та мілітаристські заклики.
Масштаб поширення показує, чому ШІ став зручним інструментом для пропаганди. Для створення сотень пісень більше не потрібні студії, музиканти чи тривала робота авторів — достатньо сформулювати запит і отримати готовий трек.
Одним із прикладів NYT називає композицію «Мощь артиллерии». Це рок-пісня, присвячена російській артилерії та конкретним зразкам озброєння, зокрема «Краснополю» та «Гвоздиці». Її відео на YouTube за два роки зібрало понад 2 млн переглядів.
За даними Terrecon, пропагандистські композиції, створені за допомогою ШІ, також отримували мільйони прослуховувань на Spotify, Apple Music, YouTube та Deezer.
ШІ відтворює навіть старі радянські мотиви
Нові пісні часто стилістично спираються на радянську військову музику, але переносять її на сучасну музичну основу. Таким чином старі образи героїзації війни отримують нову форму та можуть потрапляти до аудиторії через звичні стримінгові сервіси.
Ші не може розпізнавати пропаганду
Дослідники Terrecon окремо перевіряли, наскільки музичні генератори здатні створювати такий контент. Вони подавали системам запити російською та англійською мовами — зокрема щодо дегуманізації та насильства. Деякі сервіси блокували подібні запити. Однак в інших випадках дослідникам вдалося отримати потрібні композиції й опублікувати їх на YouTube Music та SoundCloud.
Засновниця Terrecon Дар’я Вербицька наголошує, що ШІ фактично дозволяє поставити виробництво пропагандистської музики на потік.
Одна з проблем полягає в тому, що музичні платформи мають різні підходи до контенту, створеного ШІ. Deezer і YouTube, зокрема, вимагають маркувати такий матеріал. Водночас правила багатьох сервісів щодо мови ворожнечі та насильства не передбачають окремого підходу до пропагандистської музики.
Автоматичні системи можуть виявити конкретне заборонене слово, але пропустити композицію, зміст якої стає пропагандистським лише в сукупності тексту, музики та контексту. Додаткову проблему створює багатомовний контент: алгоритми не завжди однаково добре розпізнають образливі формулювання та ідіоми різними мовами.
Професорка міжнародних відносин New School Ніна Хрущова, яка досліджує російську пропаганду, пов’язує появу таких композицій із посиленням мілітаризації російського суспільства після початку повномасштабної війни. Вона також звертає увагу на спадкоємність із радянською практикою використання музики для формування патріотичних настроїв.
Використання ШІ Росією не обмежується музичним контентом. Технологію також застосовують для масового створення фальшивих відео, текстів та інших матеріалів, спрямованих на поширення антиукраїнських наративів.
У результаті штучний інтелект стає для російської інформаційної кампанії інструментом масштабування: він дає змогу швидко виробляти величезну кількість різноманітного контенту й розміщувати його там, де користувачі звикли споживати звичайну музику, відео чи інформацію.
