“Пока Украіна будєт бєсіцца, русскіє люді будут гібнуть. Нада мєри с німі прінімать.”
“Ми нє ждалі войну. Ми нє знаєм, што ето такоє.”
“Вєсь вєчєр про путіна рассказивалі по тєлєвізору. Ну дайтє хоть какую-то інформацию. Ми живьом возлє завода. Ми взлєтім вмєстє с заводом.”
Москвічі, які пережили нічну атаку українських дронів, тепер трусяться від страху. Ті самі «цивільні», що раділи ракетним ударам по Україні, раптом відчули, як це — коли смерть прилітає в твій двір. Солодкий присмак «спецоперації» став гірким.
