Росія використовує цілу мережу способів для отримання інформації про український оборонно-промисловий комплекс. Серед основних каналів — завербовані працівники підприємств, агентурні мережі, інформатори, коригувальники, соцмережі та кібероперації. Про це пише Еспресо з посиланням на аналітиків YouControl.
Аналітики YouControl проаналізували 7362 повідомлення з офіційного сайту Служби безпеки України за 2020–2026 роки.
За даними дослідження, ворог отримує чутливі відомості про український ОПК двома основними шляхами.
- Перший — внутрішній: через працівників підприємств, агентів і витоки документів.
- Другий — зовнішній: через відкриті джерела, соціальні мережі, месенджери, розвідку та кібератаки.
Кількість справ про держзраду зросла після початку повномасштабної війни
Після початку повномасштабного вторгнення кількість повідомлень, пов’язаних із державною зрадою за статтею 111 Кримінального кодексу України, щороку зростала.
Якщо у 2020 році таких матеріалів було 45, то у 2022 році — 129, у 2023 році — 286, а у 2025 році — вже 355.
Загалом стаття про державну зраду згадується у 1428 із 7362 проаналізованих повідомлень СБУ.
Найчастіше такі справи стосувалися коригування вогню та наведення ракетних і балістичних ударів — 269 повідомлень. Ще у 179 матеріалах ішлося про викриття агентів, інформаторів і зв’язкових ФСБ.
У 149 випадках повідомлялося про «кротів» і шпигунів у державних органах та стратегічних підприємствах. Ще 117 повідомлень стосувалися агентурних мереж, груп коригувальників та інших помічників ворога.
Окремо у 119 матеріалах ішлося про зрадників і бойовиків, які воювали проти України у складі російської армії.
Як Росія отримує інформацію про українські оборонні підприємства
Аналітики виділили сім основних способів, які використовує ворог.
1. Вербування працівників стратегічних підприємств
Російські спецслужби намагаються залучати чинних і колишніх співробітників оборонних підприємств — від інженерів і конструкторів до робітників та посадовців.
Такі люди можуть мати доступ до внутрішньої інформації: даних про виробництво, розташування цехів, виконання оборонних замовлень та особливості роботи підприємств.
2. Агентурні мережі та особисті контакти
Росія використовує зв’язки між людьми, зокрема родичів у РФ або на тимчасово окупованих територіях.
Також інформацію можуть намагатися отримати під час звичайних побутових розмов, коли співрозмовник навіть не усвідомлює, що передає важливі відомості.
3. Викрадення технічної документації
Ще один спосіб — спроби отримати науково-технічну інформацію.
Йдеться про креслення, технічні характеристики, документацію щодо ракетних програм, авіаційних комплектуючих та інших оборонних розробок.
4. Спостереження за військовими об’єктами
Російські агенти збирають інформацію про оборонні підприємства та військові об’єкти за допомогою фото- і відеофіксації.
Для цього можуть використовувати смартфони, а також проводити фізичне спостереження за територіями підприємств і прилеглою інфраструктурою.
5. Вербування через соцмережі
Соціальні мережі та месенджери стали одним із каналів пошуку потенційних інформаторів.
У матеріалах за статтею 114-2 ККУ окремо згадуються 40 випадків залучення жінок-інформаторок. За даними дослідження, їх шукали через Telegram-чати з пропозиціями «легкого заробітку» або використовували особисті мотиви.
6. Блогери та Telegram-канали
Відкриті публікації у соцмережах також можуть допомагати ворогу.
Йдеться про фото та відео роботи ППО, наслідків ударів, переміщення військової техніки чи іншої інформації, яка може бути використана для розвідки.
7. Кібератаки
Окремим напрямом залишаються кібероперації.
У межах дослідження зафіксували чотири випадки несанкціонованого доступу до зовнішніх IP-камер поблизу оборонних підприємств.
Водночас, за даними аналітиків, у дослідженому масиві кіберзагрози за кількістю поступаються агентурним методам.
Людський фактор залишається головною вразливістю
Автори дослідження зазначають, що Росія поєднує різні способи збору інформації: від вербування працівників підприємств і створення агентурних мереж до використання соцмереж, фізичної розвідки та кібероперацій.
Водночас основною вразливістю залишається людський фактор — дії людей, які через співпрацю з ворогом або необережне поширення інформації можуть створювати ризики для оборонної сфери України.
