Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» двом військовослужбовцям, які в лютому 2022 року ціною власного життя допомогли зупинити просування російської бронетехніки до Києва. Йдеться про лейтенанта Захара Квасного та сержанта Романа Шиманського.
Підірвали міст, щоб зупинити наступ на столицю
На початку повномасштабного вторгнення обидва військові отримали завдання зруйнувати переправи поблизу Ірпеня, аби ускладнити просування ворожих колон у напрямку Києва.
25 лютого 2022 року Захар Квасний і Роман Шиманський брали участь у підриві мосту. Після виконання бойового завдання вони не повернулися до місця збору.
Загибель Захара підтвердили на початку березня. 22-річний офіцер помер від численних поранень голови. Офіційною датою загибелі 37-річного Романа вважають 27 лютого. У нього залишилися дружина та двоє синів.
Ким були загиблі захисники
Захар Квасний народився в липні 1999 року в селі Руда на Хмельниччині. Навчався у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Ще зі шкільних років цікавився військовою справою, захоплювався боротьбою та рукопашним боєм.
Він був чемпіоном України та призером чемпіонату світу з універсального бою. Також цікавився історією, археологією, збирав старовинні монети й банкноти.
Після закінчення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2021 році став командиром інженерно-саперного взводу.
Роман Шиманський походив із Вінниччини, дитинство провів у селі Войнашівка. Після школи закінчив будівельний ліцей із відзнакою, згодом вступив до технікуму в Харкові. Однак навчання перервала строкова військова служба.
У 2006 році Роман повернувся до армії та продовжив військову кар’єру. З 2014 року служив сапером і брав участь у розмінуванні територій у зоні АТО.
Побратими знали його як досвідченого військового, який підтримував молодших бійців і часто брав на себе найскладніші завдання.
Поза службою Роман любив садівництво та вирощування овочів. Разом із дружиною він облаштовував власний будинок, про який подружжя давно мріяло.
Посмертне присвоєння найвищої державної нагороди стало визнанням подвигу двох саперів, чиє бойове завдання відіграло важливу роль в обороні підступів до української столиці.
