Джерело: Матеріал BILD від 28 серпня 2026 року.
Головна думка: якщо Росія колись вирішить перевірити НАТО на міцність, це, на думку авторів і згаданих ними експертів, може виглядати зовсім не як класичне «війська перейшли кордон». Розглядаються гібридні операції, диверсії та локальні військові удари, які поставили б НАТО перед складним питанням: чи достатньо цього, щоб застосувати колективну оборону?
1. Удар по підводній інфраструктурі
BILD починає з найбільш прихованого сценарію — диверсії на морському дні.
Йдеться про:
- інтернет- і телекомунікаційні кабелі;
- електричні кабелі;
- трубопроводи;
- офшорну інфраструктуру.
Ідея в тому, що пошкодження кількох важливих об’єктів одночасно могло б спричинити проблеми зі зв’язком, енергетикою та торгівлею.
Найбільша проблема для НАТО — довести, хто саме здійснив диверсію. Якщо кабель пошкоджений десь у морі, Москва теоретично могла б заперечувати свою причетність.
Тобто це сценарій, де Росія завдає серйозної шкоди, але залишає НАТО простір для сумнівів щодо того, чи це взагалі був акт війни.
2. «Нарвський сценарій» — повторення кримського методу
Йдеться про естонське місто Нарва, яке розташоване безпосередньо біля російського кордону.
BILD описує можливу схему:
- у місті виникають заворушення;
- з’являються озброєні люди без розпізнавальних знаків;
- вони можуть оголосити себе місцевими силами або «захисниками населення»;
- Росія офіційно заявляє, що її військових там немає;
- одночасно Москва може говорити про необхідність «захистити російськомовних».
Це фактично відсилає до моделі, яку світ побачив під час захоплення Криму у 2014 році.
Проблема НАТО тут дуже серйозна: якщо російські військові формально не мають розпізнавальних знаків і Кремль заперечує їхню присутність, коли саме це перетворюється на очевидний російський напад на НАТО?
3. Захоплення островів у Балтійському морі
Далі BILD розглядає Готланд (Швеція) та Аландські острови (Фінляндія).
Чому вони важливі?
Готланд має дуже вигідне стратегічне положення посеред Балтійського моря. Якщо отримати контроль над островом і розмістити там системи ППО та протикорабельні комплекси, можна суттєво ускладнити пересування кораблів і перекидання сил НАТО до Балтії.
Логіка сценарію така:
раптовий удар → швидке захоплення стратегічної території → розміщення там озброєнь → ускладнення перекидання сил НАТО до Естонії, Латвії та Литви.
Це вже значно ближче до відкритої військової операції, ніж сценарій із диверсіями.
4. Арктичний сценарій — Шпіцберген
Ще один варіант стосується Шпіцбергена (Свальбарду), який належить Норвегії, а отже є територією НАТО.
Тут ситуація особлива через міжнародно-правовий статус архіпелагу. При цьому Росія має там власне поселення Баренцбург.
BILD припускає, що Москва могла б використати якусь кризу навколо цього статусу як привід для дій.
Наприклад:
- Росія звинувачує Норвегію у порушенні міжнародних домовленостей;
- заявляє про необхідність захисту російських громадян;
- створюється політична або військова криза;
- Росія намагається отримати контроль над стратегічними пунктами.
Це важливо для Росії. Поруч розташований Кольський півострів, де знаходяться ключові об’єкти Північного флоту РФ та елементи російської ядерної морської компоненти.
5. Найбільш масштабний сухопутний сценарій — Сувалкський коридор
Ось тут уже йдеться про сценарій, якого в країнах Балтії бояться найбільше.
Сувалкський коридор — вузька ділянка між Польщею та Литвою, яка з’єднує Балтійські країни з рештою території НАТО.
З одного боку — Білорусь, з іншого — російський Калінінград.
У сценарії BILD російські війська могли б рухатися:
Білорусь → Сувалкський коридор → напрямок Калінінграда.
Мета — фізично перерізати сухопутний зв’язок Литви, Латвії та Естонії з Польщею та іншою територією НАТО.
Тоді Балтія опинилася б значно сильніше залежною від морського та повітряного постачання.
Найнебезпечніший момент — швидкість. Росія могла б спробувати створити ситуацію, коли територія вже захоплена, а великі сили НАТО ще не встигли прийти.
П’ять різних способів перевірити реакцію НАТО:
| Сценарій | Що атакують | Головна проблема |
|---|---|---|
| Підводна диверсія | Кабелі, трубопроводи, енергетика | Важко довести винуватця |
| Нарва | Місто/населення | Москва може заперечувати участь |
| Балтійські острови | Готланд, Аландські острови | Ускладнення оборони Балтії |
| Шпіцберген | Норвезька територія | Можливість використати юридичний/політичний конфлікт |
| Сувалкський коридор | Сухопутний зв’язок Балтії | Ризик швидкого відсікання Балтії |
BILD окремо підкреслює, що це сценарії військових і безпекових аналітиків, які використовують для оцінки слабких місць НАТО, а не підтверджений план Кремля.
Росії необов’язково одразу починати велику війну з НАТО. Теоретично вона могла б спочатку провести обмежену операцію — диверсію, кібератаку, захоплення невеликої території або створення штучної кризи — і подивитися, наскільки швидко та одностайно НАТО відреагує.
Саме тестування готовності та єдності Альянсу є центральною ідеєю можливої ескалації.
