Російські спецслужби отримують інформацію про український оборонно-промисловий комплекс переважно через людей, агентурні мережі, інформаторів та коригувальників. Водночас у проаналізованих СБУ матеріалах не виявили випадків, коли дані про підприємства ОПК російська сторона отримувала саме з державних відкритих реєстрів.
Такі результати отримали аналітики YouControl, які дослідили 7362 новини, опубліковані на офіційному сайті СБУ протягом 2020–2026 років. Безпосередньо загрозам для оборонно-промислового комплексу присвячена 131 публікація з цього масиву.
Найчастіше фігурують люди
Одним із головних каналів доступу до чутливої інформації аналітики називають людський фактор.
У 149 повідомленнях СБУ йшлося про «кротів» та шпигунів, які діяли в державних органах або на стратегічних підприємствах. Ще 179 публікацій стосувалися агентів, інформаторів і зв’язкових російських спецслужб.
Окремою проблемою залишаються працівники правоохоронних і контролюючих органів, які можуть мати доступ до закритої інформації. У дослідженому масиві YouControl виявив 14 публікацій, пов’язаних із 11 кримінальними провадженнями щодо незаконної передачі таких даних.
Інформацію використовують для ударів
Ще один значний блок становлять випадки, пов’язані з коригуванням вогню та наведенням російських ударів. Таких повідомлень у дослідженні нарахували 269.
За даними YouControl, інформація про українські об’єкти могла використовуватися російською стороною під час підготовки атак.
Росія також застосовує дистанційні способи збору даних. Зокрема, у 43 випадках агенти безпосередньо фотографували або знімали на відео об’єкти оборонно-промислового комплексу.
Telegram використовують для вербування
Серед інструментів дистанційного залучення інформаторів окремо виділяється Telegram.
Із 90 публікацій, у яких ішлося про пошук інформаторів через соціальні мережі, 84 стосувалися саме цього месенджера. Це становить 93% від таких повідомлень у дослідженій вибірці.
Кібероперації також присутні серед способів отримання інформації, однак у проаналізованих матеріалах вони кількісно поступалися агентурним методам.
Що показав аналіз відкритих даних
Окремо YouControl перевірив, чи згадувалися у повідомленнях СБУ випадки отримання російською стороною інформації про об’єкти ОПК саме через державні відкриті дані.
У 7362 проаналізованих публікаціях таких випадків не виявили — тобто в межах цієї вибірки зафіксовано нуль повідомлень про отримання інформації про оборонні об’єкти через державні публічні реєстри.
У YouControl вважають цей результат важливим у контексті дискусії навколо обмеження доступу до інформації про підприємства ОПК. На думку авторів дослідження, якщо зафіксовані СБУ способи отримання даних переважно пов’язані з агентурною діяльністю, вербуванням, спостереженням та іншими каналами, то саме закриття базових відомостей у державних реєстрах не усуває основних ризиків.
Аналітики також звертають увагу на інший аспект: раптове зникнення компанії з відкритих баз або різка зміна доступної інформації сама по собі може стати сигналом для OSINT-аналітиків.
Що важливо враховувати
Дослідження YouControl ґрунтується саме на публічних повідомленнях СБУ. Воно не охоплює непублічні матеріали спецслужби, тому отримані цифри не можна трактувати як повну статистику всіх спроб Росії добути інформацію про український ОПК.
Водночас аналіз дозволяє побачити, які способи отримання чутливих даних найчастіше фігурують у відкритих повідомленнях СБУ за 2020–2026 роки.
Повне дослідження YouControl: «Як ворог отримує інформацію про ОПК: аналіз 7,3 тис. повідомлень СБУ»
