Історія, що змінює майбутнє. 9 жовтня Німецький Бундестаг зробив знаковий крок — визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини нацизму. За цим рішенням — роки роботи, переосмислення минулого й зміна самого підходу до відповідальності перед Україною. Що стоїть за цим рішенням і яке значення воно має для українсько-німецьких відносин — розповідає Олексій Макеєв, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині.
🗯️Щойно Німецький Бундестаг на спеціальному засіданні до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру офіційно визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною.
Ситуація унікальна: схвалено одразу два подання на цю тему. Від коаліції та опозиції.
За звичною парламентською логікою такого не мало б статися. Але сталося.
Адже замість того, щоб робити політику, фракції Німецького Бундестагу — всі, окрім однієї — вирішили писати історію.
І дали хід обом поданням: не було жодного голосу проти.
Ми кілька років довго працювали над темою про історичну відповідальність і над ідеєю резолюції Бундестагу. А отримали зрештою одразу дві.
Та головне — зафіксували остаточну й докорінну зміну свідомості.
Ще чотири роки тому в дискусіях про передачу нам «Леопардів» ми чули, що «ніколи німецький танк знову не піде в бій проти російського».
Сьогодні логіка докорінно інша: історична відповідальність Німеччини перед Україною означає моральний обов’язок підтримувати нас у захисті від російської агресії.
Нічого собі ривок у світоглядних категоріях, правда?
І я дійсно дуже радий, що депутатам Бундестагу вдалося знайти елегантне рішення замість політичної чвари.
Що не перетворили вшанування пам’яті на арену політичних боїв та гарячих ідеологічних дебатів.
Що не стали сперечатися, чия резолюція краща й чому. Недоречно це, коли йдеться про Бабин Яр.
Саме про це я говорив якраз напередодні засідання з друзями України з усіх демократичних фракцій.
І коли сьогодні спостерігав за дебатами та голосуванням із гостьової трибуни сесійної зали, відчув дежавю.
Я так само був на цій трибуні восени 2022 року. І бачив, як німецькі демократичні фракції вміють демонструвати єдність, коли йдеться про головне.
Тоді Бундестаг визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом. Я пам’ятаю ту особливу щирість і єдність, що панували в цій залі.
Сьогодні я знову відчув те саме.
Основний закон Німеччини каже, що депутати Бундестагу підпорядковуються виключно власній совісті.
І саме так вони сьогодні й вчинили.
По совісті. Бо інакше було б безвідповідально.
Дякую за це.
Готую розлогий текст, щоб розповісти про все в деталях.
А поки фіксуємо момент: 9 жовтня 2026 року Німецький Бундестаг офіційно визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму.
