Джерело: 152-га окрема єгерська бригада.
Для Ольги троє дітей — не причина залишатися осторонь. Навпаки, саме вони стали однією з причин, чому вона вирішила служити.
«Якщо не я, то хто захистить моїх?» — так вона пояснює свій вибір.
Ольга долучилася до війська, щоб захищати майбутнє своїх дітей.
Жінка виховує 12-річного сина та двох маленьких доньок. Її чоловік свого часу також захищав Україну — служив снайпером у ЗСУ. Згодом родина дізналася, що він зник безвісти.
Ця звістка сильно вплинула на Ольгу. Вона важко переживала втрату звичного життя, майже не виходила з дому та замкнулася в собі. Проте поступово прийшла до думки, що не хоче просто чекати, поки війна закінчиться.
Жінка вирішила сама стати до лав війська. Про своє рішення вона розповіла старшому синові. У відповідь почула від нього слова підтримки: «Це твій вибір. Я тобою пишаюся, мам».
Тепер Ольга служить і виконує бойові завдання. За словами її побратимів і посестер, вона відповідально ставиться до роботи, уважна до деталей та не підводить команду.
Її рішення служити — це не лише про захист країни. Для Ольги це також спосіб зробити все можливе, щоб її діти мали майбутнє в безпечній та вільній Україні.
