«Фіксувала “прильоти” за гроші: у Василькові засудили жінку, яка знімала позиції ЗСУ для ворога»
Васильківський міськрайонний суд Київської області визнав мешканку міста винною у незаконному поширенні інформації про розташування Збройних сил України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 4 листопада.
У травні 2025 року, коли Васильків опинився під черговим нічним обстрілом, жінка з вікна власної квартири знімала на телефон вибухи, наслідки “прильотів” і розташування військової частини поблизу. Вона передавала відзняте куратору в Telegram — людині, з якою познайомилася через оголошення про «роботу».
Куратор, який спілкувався українською, пропонував до 10 тисяч гривень «за якісну роботу». Завдання — фіксувати спалахи, зарево, напрямки ударів, а також «наслідки після тривоги». За перші відео жінка отримала тисячу гривень.
У переписці, що долучена до справи, вона жартувала:
«Я вперше в житті розстроїлась, що до нас не долетіли)))».
Згодом повідомила куратору:
«Попали в злітну смугу, я вже камеру налаштувала. Скільки зможу — стільки зніму».
А пізніше писала:
«Я щоб більш заробити — в вікно вилізу якщо треба. Надіюсь, я за безсонну ніч зароблю».
“Ненавиджу цю державу”
Поступово спілкування набувало виразно антиукраїнського характеру. Куратор нав’язував тезу, що влада “бреше” і “приховує наслідки ударів”. На це обвинувачена відповідала:
«Я нарахувала лично 143 в наш аеродром. Я ненавиджу цю державу».
«Нехай всі здохнуть».
Жінка неодноразово просила нові “завдання”, пропонуючи самостійно знімати біля військової частини. Коли куратор запропонував схему з прихованою камерою на балконі й “пасивним доходом”, вона погодилася й отримала гроші на купівлю телефону та павербанку.
Але згодом написала куратору: «До мене приїздили з поліції… Хлопці подзвонили сказали. Це не за видио? Я то все видалила… і геть почистила телефон. На всяк випадок».
Після затримання коригувальниці видалені фото та відео на її мобільному телефоні були відновлені з допомогою спеціальної програми.
На допиті вона заявила, що спершу не розуміла, що робить. Нібито думала, що допомагає ЗСУ, “фіксуючи роботу ленд-лізу і збиття шахедів”. Та у суді зрештою визнала провину й сказала, що “щиро кається”.
Вирок
Суд визнав жінку винною у поширенні відомостей про розташування Збройних сил під час воєнного стану. За законом це карається позбавленням волі від п’яти до восьми років.
Втім, суд врахував, що обвинувачена — мати двох дітей, раніше не судима, визнала провину й співпрацювала зі слідством. Тож призначили мінімальне покарання — три роки ув’язнення.
Вона пообіцяла передати “зароблені” гроші на допомогу військовим.
У час війни телефон може бути зброєю. Питання лише — в чиїх руках.
