Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила закрити дисциплінарне провадження щодо судді Деснянського районного суду Києва Ірини Татаурової через сплив строків давності.
Про це пише Слідство.Інфо.
Скандал навколо Татаурової пов’язаний із її рішеннями під час Революції Гідності 2013–2014 років. Тоді суддя відправляла людей під варту за участь у протестах, а також позбавляла водійських прав учасників поїздки до колишньої резиденції президента Віктора Януковича «Межигір’я». Зокрема, у січні 2014 року вона винесла арешт на 60 діб дизайнеру Антону Стогову, який, за його словами, навіть не брав участь у протестах, а просто йшов додому.
В інтервʼю Hromadske.TV у січні 2014 року він розповів, що тієї ночі йшов з роботи додому, коли його «перехопили» й побили невідомі у масках, а згодом — затримала міліція. За словами чоловіка, це сталося на відстані 3 кілометрів від вулиці Грушевського, на якій були протести.
За кілька днів під будівлею Апеляційного суду Києва відбулась акція протесту, яку організували близькі та друзі Стогова, а дизайнери всього світу розробили плакати на підтримку затриманого колеги.
Того ж дня Апеляційний суд змінив запобіжний захід для Стогова. Однак замість звільнення він отримав домашній арешт. Тільки у травні 2014 року прокурор виніс постанову про закриття кримінального провадження проти чоловіка через відсутність складу правопорушення.
Інші рішення Татаурової стосувалися пенсіонера Олександра Паску та учасників ходи на Інститутській під час останнього дня розстрілів на Майдані. За даними слідства, він «разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами умисно організував натовп у кількості приблизно 3 000–5 000 осіб, для вчинення масових заворушень під час громадської акції «Євромайдан»». Усі ці дії раніше стали предметом розслідувань Тимчасової спеціальної комісії та Вищої ради юстиції, яка рекомендувала її звільнення за порушення присяги.
Також в останній день розстрілів на Майдані Татаурова ухвалила арешт Олександра Литвиненка, який того дня брав участь у ході до парламенту по вулиці Інститутській, де відбулися вбивства учасників протестів. Раніше, 29 грудня 2013 року, суддя позбавила водійських прав чотирьох людей за нібито невиконання вимог міліції під час поїздки до «Межигір’я», частину з них пізніше звільнили від відповідальності.
На основі цих та інших рішень у 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку, що Татаурова порушила присягу. Вища рада юстиції підтримала це рішення та звернулася до Верховної Ради з поданням про її звільнення. Суддю звільнили, але згодом Верховний Суд скасував рішення через недостатність доказів грубих порушень. У 2020 році суд скасував і постанову Верховної Ради через процедурні порушення, а 19 серпня того ж року Татаурову поновили на посаді. У червні 2021 року Окружний адміністративний суд Києва підтвердив її поновлення заднім числом та присудив компенсацію майже 1,5 млн грн за вимушений прогул.
У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомило судді про ще одну підозру за рішення під час Майдану. Минулого року Вища рада правосуддя розглядала нову дисциплінарну справу, а сама Татаурова подала заяву про звільнення у відставку з пожиттєвим утриманням. Розгляд відклали до завершення дисциплінарного провадження.
Згідно з її декларацією, у 2024 році Татаурова отримала 1,45 млн грн зарплати та понад 88 тис. грн пенсії.
Тепер дисциплінарне провадження закрито через сплив строків давності, і суддя залишається на посаді Деснянського районного суду Києва.
