“У квітні 1940 року було вбито понад 21 тисяча польських ув’язнених з таборів і тюрем НКВС. Цей акт геноциду був здійснений з волі Сталіна, за наказом вищої радянської влади.
Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова — Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939 став Катинський злочин.”
Фраза із так і не проголошеної у росії промови польського президента Польщі Леха Качинського.
Невиголошену промову повністю опублікували польські ЗМІ після вбивства вищого керівництва Польщі в авіакатастрофі 15 років тому у російському Смоленську.
До слова, Лех Качинський разом з президентом України Віктором Ющенком, президентом Литви, Естонії та прем’єр-міністром Латвії за два роки до авіатрощі, у 2008-му році приїхали у Тбілісі на підтримку Грузії, коли російські танки стояли за декілька кілометрів від столиці.
Під час промови Качинський сказав:
“Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років. Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися. Ми заявляємо: Ні!”.
15 років тому, 10 квітня 2010 року, в авіакатастрофі під російським містом Смоленськ загинуло фактично усе найвище керівництво Польщі. Серед них – президент Польщі Лех Качинський, його дружина, голова Нацбезпеки Польщі, начальник Генштабу Війська Польського, заступники міністрів, громадські діячі.
Видання Еспресо зібрало усі наразі відомі дані, висновки, події і факти, що стосуються авіакатастрофи та розслідування, а також інформацію про те, які припущення висувають польські політики щодо резонансної смоленської авіатрощі.
Навіщо керівництво Польщі летіло в Росію
Усього на борту літака Ту-154 перебувало 96 пасажирів та 8 членів екіпажу. Польська делегація летіла на 70 роковини вшанування офіцерів, які стали жертвами розстрілів НКВС у селі Катинь.
Шостий президент Польщі Лех Качинський на польському військовому цвинтарі у Катині під час поминальних заходів мав виголосити промову.
Туман, вибухівка і російський олігарх Дерипаска
Повітряне судно зазнало аварії усього за пів кілометра від початку посадкової смуги. За версією Росії, причиною катастрофи став густий туман. Польська сторона розглядала декілька версій, зокрема й вибухи, що могли статись у салоні літака.
До слова, урядовий літак Ту-154 з бортовим номером 101 був виготовлений в СРСР 29 червня 1990 року для польського уряду. Його тричі ремонтували. Останній капітальний ремонт датований груднем 2009 року в місті Самара на заводі “Авіакор”, який належить олігархові-мільярдеру Олегу Дерипасці.
Дерипаска був гендиректором компанії “Русский алюминий”, його підприємства згодом брали величезні тендери при підготовці Сочі до Олімпійських ігор, сам олігарх отримав від Путіна кілька державних нагород, а Лавров називав Дерипаску “одним із видатних бізнес-лідерів Росії”.
Саме під час ремонту літака, на думку слідчих, могла бути встановлена вибухівка у ліве крило. Вибух було активовано через кодовану радіопередачу.
Наведення літака в аеропорту Смоленськ-Північний здійснювали чотири офіцери Збройних сил РФ: Микола Краснокутський, Павло Плюснін, Віктор Риженко і В. Лубанцев, – йдеться у статті на польській вільній енциклопедії.
Через відсутність диспетчерської вежі управління польотами здійснювалося з командного пункту старту. Аеропорт не мав системи точного приладового заходу на посадку (ILS), а лише два ненаправлені радіомаяки (NDB). За даними Державної комісії з розслідування авіаційних подій, сигнал внутрішнього радіомаяка був нестабільним. Освітлення аеропорту також було несправне, а більшість вогнів були закриті деревами та кущами.
Крім того, у момент катастрофи над аеропортом стояв густий туман. Попри це, аеропорт не закрили.
Версії авіакатастрофи
Розглядалися кілька версій катастрофи: збій навігаційного обладнання, помилки екіпажу, несприятливі погодні умови, технічні несправності літака, операцію російських спецслужб, а також їхні комбінації.
Більшість незалежних експертів дотримувалися версій, що Росія навмисно спровокувала цю катастрофу за допомогою спеціальних технічних пристроїв і технологій.
28 квітня 2010 року тодішній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час пресконференції повідомив, що аварія літака могла статися на п’ятнадцять хвилин раніше оголошеного у повідомленнях багатьох інформаційних агентств часу офіційної реєстрації катастрофи МНС Росії (08:56 (UTC+2)), а саме — о 08:41, коли бортові прилади перестали працювати після зіткнення літака з землею. Крім того, Туск зазначив, що не було аварії чи вибуху на борту Ту-154.
6 січня 2011 року польський телеканал TVN24 повідомив, що польська сторона досі не отримала записи радарів аеродрому Смоленська і стенограми розмов пілотів із диспетчерами, хоча Росія запевняє, що матеріали були відправлені.
На початку квітня 2017 року польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів на вежі “Смоленськ-Північний” з “несвідомого” на “свідоме” доведення ними екіпажу президентського літака до авіакатастрофи. Прокурор наголосив, що польська сторона звернулася до РФ з проханням про надання юридичної допомоги зокрема, для інформування обвинувачених про суть звинувачень і організації їхнього допиту за участю польських слідчих.
У вересні 2020 року офіційна представниця Генеральної прокуратури Польщі Ева Бялик оприлюднила імена авіадиспетчерів, яких пов’язують із катастрофою і звернулася до суду з клопотанням про їхній арешт, висунувши підозру у навмисному доведенні до авіакатастрофи, яка призвела до загибелі великої кількості людей.
Які висновки зробили поляки й британці
У липні 2020 року парламентська комісія Сейму Польщі завершила власне розслідування і дійшла висновку, що на борту літака сталися два вибухи: один у районі лівого крила, інший – у центральному відсіку.
На уламках літака були виявлені сліди тротилу, гексогену та пентриту. Комісія стверджує, що факти вибухів підтверджуються як характером пошкоджень та розкиданням уламків, так і типовими травмами загиблих. Також польська сторона заявила, що російські слідчі намагалися приховати докази вибухів.
А вже у квітні 2022 року, відповідно до висновку польського підкомітету з повторного розслідування повітряних авіакатастроф, підтвердили, що безпосередньою причиною катастрофи літака Ту-154М, став вибух у лівому крилі.
Вибух, на думку слідчих, стався за 100 метрів до берези, з якою згодом зіткнувся літак. У цьому місці не було високих дерев чи інших перешкод. Було виявлено сліди вибухових речовин на 190 елементах літака.
Британська лабораторія підтвердила наявність гексогену, тротилу та пентриту у 89 з 238 досліджених зразків. Важливо, що частину з них було знайдено в зонах, недоступних для пасажирів, екіпажу чи технічного персоналу.
13 квітня 2022 року підкомітет KBWLLP (Комісія з розслідування авіаційних катастроф Польщі) опублікувала доповідь, в якій зазначено, що “справжньою причиною Смоленської катастрофи стали два вибухи на завершальному етапі польоту. Пілоти послідовно оголошували вихід на другий політ в першу годину польоту, якщо посадка була неможливою через погані умови. Як було оголошено, вони почали реалізацію цього плану, попередньо узгодивши його з російськими авіадиспетчерами, які на завершальному етапі систематично передавали неправдиві дані про відстань до злітно-посадкової смуги, але пілоти не помилилися і вчасно прийняли рішення піти в обхід”.
Однак літак не реагував на рух колеса керування, оскільки вся електрична система більше не працювала.
Що відомо про розслідування зараз
Зараз польська прокуратура має намір клопотати про арешт понад 40 російських судово-медичних експертів, які готували висновки після розтину тіл жертв Смоленської катастрофи. Про це заявив прокурор Кшиштоф Шварц.
“Ми беззаперечно встановили, що у судово-медичних висновках про розтин жертв авіакатастрофи, містилася велика кількість неправдивої інформації”, – сказав прокурор Шварц.
Після катастрофи Ту-154М російські експерти, які проводили розтин тіл загиблих, повинні були вказати наявні на тілах тілесні ушкодження, їхню кількість, локалізацію, ступінь тяжкості шкоди здоров’ю, механізм і час їх заподіяння, а також специфічні ознаки на тілах, що мають значення для впізнання.
В результаті 43 російським експертам пред’явили звинувачення в рамках розслідування, що стосуються 61 розтину жертв авіакатастрофи.
“Аналізуючи протоколи цих розтинів, які в Росії мають іншу форму, ніж у Польщі – протокол дій об’єднаний з висновком – ми виявили серйозні порушення в більш ніж 60 розтинах, що, на нашу думку, вичерпує склад злочину. Незрозуміло, чи неправда була написана в цих протоколах навмисно, через лінощі або некомпетентність. Безумовно, ці протоколи були створені недбало, деякі з них навіть на основі копіювання і вставки”, – сказав прокурор.
По процедурі це означає, що прокурор звертається до суду з клопотанням про арешт підозрюваного, навіть якщо він ще не був допитаний. Суд розглядає клопотання за відсутності підозрюваного і може взяти його під варту. На підставі цього рішення видається лист про арешт або міжнародний ордер на арешт. Після затримання підозрюваного доставляють до суду для допиту і можливого продовження терміну тримання під вартою.
Прокурор Шварц нагадав, що така процедура була застосована судом до російських диспетчерів, які підозрюються в рамках основного розслідування Смоленської авіакатастрофи. За клопотанням прокуратури суд видав ордери на тимчасовий арешт підозрюваних, зараз вони оголошені в розшук за обвинувальними листами. Основне смоленське розслідування продовжено до 31 грудня 2025 року.
