Активна фаза інформаційної спецоперації в якій ціллю є не стільки Людмила Денісова, скільки довіра до інформації про факти злочинів російсько-фашистских окупантів на території України, розпочалася з вкиду в інфопростір фотошопленого скріну з запису путіна в Чистилищі сайту Миротворець. Зроблено топорно, але з любов’ю.
Три тижні тому ми, спокійно спостерігаючи за тим, як корисні ідіоти місцевого значення разом з медія почали допомагати у досягненні цілей цієї спецухи, натякнули на те, що довбні навіть не спромоглися здійснити перевірку інформації.
Майже миттєво статті про те, що Людмила Денісова потрапила до Миротворця, почали зникати з інфоресурсів ЗМІ.
Причому лише УНІАН публічно визнав, що вони виявилися лохами, які клюнули на цю інформаційну наживку. Інші, наприклад ПРЯМИЙ, мовчки видалили свою “гарячу” новину без пояснень але роль свою у цій спецоперації вони зіграли достойно. У мізки своєї аудиторії вони хорошо так піднаcepли фейком про Денісову.
Середньостатистична людська пам’ять короткочасна, як в приматів. Три тижні достатньо для обнулення. На це і був розрахунок цього разу. Саме через три тижні на УП знову стаття і знову про Денісову. Але знову ж таки, ціль не вона. Ціль – довіра до офіційної інформації про факти злочинів російсько-фашистських окупантів на території України.
Мені б дуже не хотілося оприлюднювати деякі речі, які стосуються відомої нам інформації про цю спецоперацію з простих міркувань – бо неначасі. Мабуть це дуже жирний натяк. Погоджуєтеся?
