Site iconSite icon Myrotvorets News

Шестиденний бій під Космачем («бандерівська столиця») у січні 1945 року: сотня воїнів УПА ліквідувала 400 енкаведистів

Джерела: Еспресо, Локальна історія.

6-денний бій під Космачем: як сотня УПА у січні 1945 року розгромила каральні загони НКВС

Мирослав Симчич — командир УПА, який у 22 роки керував одним із найрезонансніших боїв повстанців проти окупаційних радянських сил, помер 18 січня 2023 року у віці 100 років у Коломиї. Його ім’я нерозривно пов’язане з боєм за Космач — шестиденною операцією УПА, яка стала серйозною поразкою для НКВС на Прикарпатті.

«Бандерівська столиця» в горах

На початку 1945 року Космач був не просто великим гуцульським селом. У радянських звітах його називали «бандерівською столицею» — територією, де діяли структури УПА, працювало підпілля ОУН і фактично не функціонувала радянська адміністрація. Для НКВС це був осередок спротиву, який вирішили ліквідувати силовим шляхом.

Довідково: Восени 1944 року бійці куреня УПА "Гайдамаки" під проводом Дмитра Гаха — "Скуби" прогнали "червоний" гарнізон із прикарпатського села Космач (тепер це Косівський район Івано-Франківської области). Тут створили так звану Космацьку республіку. На її території вільно діяли 16 сотень УПА групи "Гуцульщина", були розташовані обласний провід ОУН, командування воєнної округи "Говерла", шпиталі та інші об’єкти повстанського запілля.

Взимку 1945 року радянські війська щонайменше тричі намагалися прорватися до Космача й знищити повстанську базу, але кожна спроба завершувалася невдачею.

Мирослав Симчич (зліва) та Ольга й Василь (“Буйтур”) Синітовичі, орієнтовно 1945 рік.

Початок операції

30 січня 1945 року радянське командування стягнуло до району Космача близько 500 військовослужбовців 31-го, 33-го та 87-го прикордонних загонів НКВС, а також інших підрозділів. Метою було захоплення села й розгром відділів УПА.

Після початку наступу повстанці не прийняли бій одразу. Вони відійшли в навколишні ліси, дозволивши радянським підрозділам увійти до села. За свідченнями очевидців і повстанських джерел, після цього енкаведисти вдалися до терору проти цивільного населення. За кілька годин загони УПА повернулися й відкрили вогонь по радянських силах.

Засідка біля Рушірського водоспаду

Ключові події розгорнулися не в самому Космачі, а на підступах до нього — поблизу Рушірського водоспаду. Колона совітів рухалася вузькою гірською дорогою без належного бойового охоронення. Радянське командування було настільки впевненим у своїй силі, що колона вантажівок з чекістами рухалася вузькою дорогою, ніби на парад. 

Березівська сотня УПА під командуванням Мирослава Симчича, відомого під псевдо «Кривоніс», заздалегідь підготувала засідку. Повстанці залягли в глибокому снігу на схилах. Коли передні машини досягли мосту, його було підірвано, а тил колони перекрито завалом. Радянські підрозділи опинилися в замкненому просторі, без можливості маневру.

Березівська сотня УПА. На передньому плані сидить сотенний Дмитро Негрич “Мороз” з чотовими

За українськими дослідженнями та спогадами учасників бою, унаслідок цієї операції було знищено значну кількість особового складу НКВС і техніки. Повстанські джерела стверджують, що загальні втрати радянської сторони сягнули майже 400 осіб.

Під час бою був ліквідований генерал-майор Микола Дергачов — командир підрозділу НКВС, який до цього брав участь у репресивних операціях і мав стосунок до примусових депортацій, зокрема кримських татар. Радянська офіційна історія тривалий час не визнавала його загибель у бою з УПА, подаючи її як випадкову.

Шестиденна битва

Бої тривали з 30 січня до 5 лютого 1945 року. Попри чисельну перевагу та краще озброєння радянських військ, УПА зуміла втримати контроль над Космачем. Бій завершився тактичною й стратегічною перемогою повстанців, які зірвали плани НКВС щодо ліквідації повстанського осередку в регіоні.

Людина, яка стала символом

Для Мирослава Симчича бій під Космачем став ключовим епізодом бойового шляху. Народжений 5 січня 1923 року у Вижньому Березові, він вступив до ОУН у 1941 році, а з 1943-го воював у лавах УПА. У 1948 році його заарештували радянські спецслужби. Загалом у тюрмах і таборах СРСР він провів понад 32 роки.

Мирослав Симчич у 1968 році

Після звільнення Симчич займався громадською діяльністю, працював із молоддю, був активним у братстві вояків УПА. У 2022 році йому присвоїли звання Героя України. Помер він у Коломиї в січні 2023 року.

Легендарному повстанцю за життя спорудили пам’ятник.

Значення бою

Бій за Космач став одним із найвідоміших прикладів успішних дій УПА проти регулярних радянських сил. Він продемонстрував ефективність тактики, знання місцевості та підтримку населення — чинники, які дозволяли повстанцям протистояти значно сильнішому противнику.

Космач вистояв тоді й увійшов в історію як символ організованого збройного спротиву на Прикарпатті у післявоєнні роки.

Мирослав Симчич

Exit mobile version