«Гойда» як норма. Як держава-окупант виховує школярів мовою середньовічного насильства
Росія продовжує повзти назад — не лише політично, а й культурно. Цього разу — на рівні шкільної освіти. Російським школярам офіційно дозволили використовувати слово «гойда» у творах на Єдиному державному іспиті з російської мови.
Про це повідомило російське держагентство ТАСС із посиланням на виконувача обов’язків завідувача кафедри загального мовознавства Інституту філології МПГУ Андрія Григор’єва.
Формально — нічого страшного. По суті — черговий симптом деградації.
Від мемів до екзамену
У російських словниках «гойда» позначають як розмовне та просторічне слово, яке начебто «не надто доречне» для класичних шкільних жанрів — опису, роздумів чи оповідання. Але, як пояснив Григор’єв, якщо школяр пише про інтернет-меми, то «гойда» цілком допустима.
Тобто держава, яка десятиліттями говорила про «велику російську культуру», тепер офіційно пускає у шкільні іспити лексему з телеграм-каналів, мітингів і крикливих сцен.
Звідки взялася «гойда»
Слово стало популярним у 2022 році — після того, як актор Іван Охлобистін прокричав його зі сцени на мітингу-концерті в окупованій Донецькій області. Відео миттєво розлетілося мережею, а «гойда» перетворилася на бойовий вигук російського Z-середовища.
У класичних словниках, зокрема у Володимира Даля, слова «гойда» немає. Є «гайда» — заклик до дії, та «гойкати» — вигукувати. Але в сучасному російському пропагандистському контексті «гойда» отримала чітке забарвлення: схвалення насильства, агресії та «правильних» репресій.
Цей вигук також приписують царю Івану Грозному та його оточенню — його використовували під час страт «зрадників». І саме цей історичний шлейф робить його появу в шкільному іспиті показовою.
Освіта як інструмент мілітаризації
Дозвіл на використання «гойди» — це не мовна дрібниця. Це сигнал. Російська держава легалізує мову насильства, вплітаючи її в освітній процес. Учора — мем, сьогодні — екзамен, завтра — «норма культури».
У країні, яка веде загарбницьку війну проти України, така еволюція виглядає логічною. Дітей з раннього віку привчають до агресивної, примітивної лексики, пов’язаної з покаранням, смертю та силою. Слово стає зброєю — ще до того, як у руки дадуть автомат.
Назад, у темряву
Поки світ обговорює штучний інтелект і критичне мислення, Росія робить крок у протилежному напрямку — нормалізує крик з натовпу, стилізований під «історичну традицію».
«Гойда» в шкільному іспиті — це не про мову. Це про те, якою Росія бачить свою молодь: гучною, слухняною і готовою схвалювати насильство без запитань.
Окупанту потрібні не слова. Йому потрібні вигуки.
