Site iconSite icon Myrotvorets News

Росіяни забили до смерті мера Дніпрорудного Євгенія Матвєєва, він помер від катувань у російському СІЗО

Росіяни вбили ще одного українського посадовця. Мера Дніпрорудного Запорізької області Євгенія Матвєєва закатували у полоні — він помер від численних травм і внутрішніх ушкоджень.

Про це повідомив Офіс генерального прокурора у відповіді на запит LIGA.net, передає Цензор.НЕТ.

За офіційними даними, смерть настала 7 вересня 2024 року у слідчому ізоляторі №3 міста Кізел Пермського краю РФ.

«Смерть настала від закритої тупої травми тулуба з множинними переломами ребер, ушкодженням легень та листків плеври», — йдеться у відповіді ОГП.

Тобто, простіше кажучи, мера забили до смерті.

Наразі у кримінальному провадженні підозри нікому не повідомлено. Досудове розслідування веде Служба безпеки України.

Раніше повідомлялося, що Матвєєв міг загинути у лютому 2024 року, але офіційне підтвердження отримали лише тепер — після повернення його тіла під час обміну.

Два роки катувань

Дніпрорудне окупанти захопили наприкінці лютого 2022 року. Невдовзі вони взяли в полон і міського голову — людину, яка відмовилася співпрацювати з ворогом і залишилася на боці України.

Як повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, Євгеній Матвєєв провів у російському полоні 2 роки і 8 місяців.
За цей час його тримали в нелюдських умовах, катували, а зрештою — убили.

У полоні досі залишаються українські мери

Смерть Матвєєва прокоментував Володимир Зеленський, наголосивши, що в російському полоні досі перебувають щонайменше шість міських голів і голів громад.

«Коли дехто зараз говорить про “заморожування” війни, майже ніколи не звучить: а що буде з мільйонами наших людей, що буде із сотнями тисяч дітей, які досі – на окупованій території? І це дуже цинічне замовчування”, – сказав Зеленський.

Символ стійкості

Євгеній Матвєєв став черговою жертвою російської окупації, але й символом того, що служіння громаді в Україні — це не про комфорт, а про відвагу.
Він не тікав, не перейшов на бік ворога, не погодився бути «керівником під окупантами».
За це його катували і вбили.

І кожен день українського спротиву — це не лише боротьба за землю, а й за пам’ять про таких, як Матвєєв.

Exit mobile version