Стрибок світових цін на нафту та іншу сировину через війну на Близькому Сході різко збільшив доходи Росії від експорту. У другому кварталі вони сягнули $125,7 млрд — на $28 млрд, або 27%, більше, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Центрального банку РФ.
Основним чинником стало подорожчання сировини через скорочення її світових поставок, зокрема після перекриття Ормузької протоки. Найбільше зросли доходи від експорту продукції паливно-енергетичного комплексу.
Зокрема, російська нафта Urals подорожчала із $44,5 за барель у лютому до $77 у березні та $95 у квітні. У середньому в другому кварталі її ціна становила близько $82 за барель — у 1,5 раза більше, ніж роком раніше та в першому кварталі.
Зросли й обсяги експорту. Через дефіцит нафти США у березні дозволили купувати російську нафту та нафтопродукти, які вже перебували на танкерах. Також збільшився експорт продовольства завдяки значним запасам зерна та розширенню експортних квот.
Ситуацію розвернули українські атаки
Однак ситуація для Росії вже почала погіршуватися. Через удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах виробництво нафтопродуктів у липні впало на 21% у річному вимірі. На цьому тлі російська влада заборонила їхній експорт. Загальний обсяг експорту російської нафти та нафтопродуктів у липні зменшився на 5% порівняно з минулим роком.
Водночас високі ціни на нафту не стали для російського бюджету однозначною вигодою. Через зміцнення рубля додаткові валютні надходження втратили ефект. За даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи російського бюджету в січні–липні були на 17,8% нижчими, ніж торік.
Аналітики також наголошують, що ефект від високих цін на сировину для російської економіки є тимчасовим. Через санкції та дедалі більшу міжнародну ізоляцію Росії складно суттєво нарощувати фізичні обсяги експорту, тоді як основні джерела її експортних доходів — нафта і газ — залишаються під санкційним тиском.
