Російський диктатор Путін наприкінці 2025 року визначив для російських військових і спецслужб пріоритетні завдання на 2026-й. Серед них, за даними The New York Times, — спроба дестабілізувати країни Заходу та домогтися розколу всередині НАТО і Європейського Союзу.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на The New York Times. Видання отримало інформацію про закриту зустріч від представників двох країн, які знайомі зі змістом наради.
Зустріч, як зазначається, відбулася у грудні 2025 року. Під час неї російське керівництво сформувало завдання для силових структур на наступний рік. Йдеться, зокрема, про використання різних способів впливу, які могли б послабити західні держави та перевірити, наскільки міцною залишається єдність НАТО.
За оцінками західних розвідок, Москва може спробувати створити ситуацію, у якій союзникам доведеться визначатися зі спільною відповіддю на російські дії. Таким чином Кремль може перевіряти не лише військову готовність Альянсу, а й політичну позицію його членів.
Раніше The Wall Street Journal, посилаючись на оцінки американської розвідки, повідомляв про можливість подібного сценарію. Серед варіантів, які розглядалися західними спецслужбами, називали:
- кібератаку;
- операцію за участю озброєних людей без розпізнавальних знаків;
- локальне вторгнення до однієї з країн східного флангу НАТО.
При цьому потенційна мета Росії може полягати не тільки в заподіянні фізичної чи економічної шкоди конкретній державі. Москва може розраховувати на те, що напад або провокація спричинить серйозні розбіжності між союзниками. Одним із ключових питань у такому разі стане те, як саме НАТО має реагувати та наскільки далеко готові зайти окремі країни-члени.
Молдова залишається серед пріоритетних напрямів Росії
Окрім спроб послабити західні союзи, Кремль, за інформацією NYT, продовжує розглядати Молдову як важливу ціль своєї зовнішньої політики.
Представники західних спецслужб повідомили журналістам, що головним завданням Росії залишається встановлення контролю над Україною. Після цього в переліку пріоритетів Кремля може перебувати Молдова.
За їхніми даними, Путін не відмовився від планів щодо просування на півдні України. Одним із можливих стратегічних завдань для Росії є захоплення українських територій, яке дозволило б створити наземне сполучення у напрямку Молдови.
Інтерес Москви до Молдови значною мірою пояснюється її географічним положенням. Країна розташована між Україною та Румунією, яка є одночасно членом НАТО та ЄС.
Якщо Росії вдалося б встановити контроль над Молдовою, її територія могла б використовуватися для подальшого військового та політичного тиску на Україну, а також на держави Європейського Союзу та НАТО.
Європа готується до посилення російських гібридних атак
Оцінки розвідки щодо планів Москви з’являються на тлі численних повідомлень європейських країн про активізацію російської діяльності у так званій «сірій зоні».
Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр заявляв, що країни НАТО, передусім держави східного флангу Альянсу, фактично щодня стикаються з проявами гібридної агресії з боку Росії.
За його словами, Москва використовує методи, які дозволяють чинити тиск на європейські держави, не переходячи до відкритого військового конфлікту. Йдеться про дії, спрямовані на дестабілізацію урядів та державних установ, а також про спроби виявити вразливості систем безпеки.
Одним із таких інструментів є безпілотники. Їх, за словами Броєра, можуть використовувати для спостереження та пошуку слабких місць у захисті важливих об’єктів.
Через зростання таких загроз Польща та країни Балтії посилюють заходи безпеки навколо критичної інфраструктури. Додаткову увагу приділяють, зокрема, дамбам, газопроводам, електростанціям та іншим об’єктам, пошкодження яких може мати значні наслідки для держав.
Про можливі російські провокації із застосуванням безпілотників раніше писало і Reuters. Агентство з посиланням на представника розвідки однієї з балтійських країн повідомляло, що російські військові та спецслужби можуть розглядати сценарій операції, у якій використовувалися б дрони українського виробництва.
Співрозмовник Reuters зазначав, що для реалізації такого плану знадобилося б рішення найвищого російського керівництва. За його словами, остаточне схвалення, зокрема, мав би надати Путін.
Таким чином, за оцінками західних спецслужб, Росія може робити ставку не лише на безпосередню військову силу. Серед потенційних інструментів Кремля — кібератаки, диверсії, провокації, розвідувальна діяльність, інформаційний вплив та інші гібридні операції, здатні створювати напругу всередині європейських держав і випробовувати готовність країн НАТО діяти спільно.
