Джерело: УП Життя.
Незвичайну знахідку зробив випускник географічного факультету Львівського університету, який нині служить у Державній прикордонній службі, Володимир Проць. У липні 2026 року в річці Стрий він натрапив на добре збережений корінний зуб мамонта завдовжки 35 сантиметрів і вагою 7,4 кілограма.
Знахідку чоловік передав на кафедру геоморфології та палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка. Характерний пластинчастий малюнок на поверхні зуба підтверджує, що він належить мамонту.
В Україні, зокрема поблизу Карпат та на берегах річок, такі скам’янілості іноді вимиваються водою з плейстоценових відкладів”, – написав Володимир.
Довідково: Плейстоцен – геологічна епоха, що тривала приблизно від 2,58 мільйона до 11,7 тисячі років тому.
Без радіовуглецевого аналізу точний вік знахідки поки визначити неможливо. Науковці припускають, що тварина могла жити від 100 тисяч до 11,7 тисячі років тому. Водночас річка могла вимити зуб зі старіших відкладів, тому остаточні висновки потребують додаткових досліджень.
У той час мамонти мешкали й на території сучасної України. Їхні кістки та зуби досі знаходять під час археологічних досліджень. Зокрема, на стоянці Молодове на Дністрі в Чернівецькій області виявили палеолітичні житла, збудовані з мамонтових кісток. Водночас для Львівщини подібні знахідки є досить рідкісними.
За словами науковців, особливість цієї знахідки — у її чудовому стані. Вологе середовище допомогло зберегти зуб майже неушкодженим. Ймовірно, його вимила вода, підмивши берег, або ж річка перенесла його з іншого місця.
Тепер зуб мамонта поповнить колекцію Львівського університету імені Івана Франка та стане навчальним матеріалом для студентів.
“Особливо приємно, що майбутні географи матимуть можливість не лише вивчати плейстоценову природу регіону за підручниками, а й буквально доторкнутися до його давньої історії”, – написали у виші.
