Втеча з окупації: кримчанин Богдан зустрів Новий рік під обстрілом і дістався вільної України
Дорога до свободи рідко буває комфортною. Юнак подолав величезну, сповнену небезпек дорогу, дістався крайньої західної частини великої України та потрапив під обстріл російських фашистів.
Кримчанин Богдан 1 січня приїхав до Києва з окупованого півострова, здійснивши мрію, що жила з ним понад половину життя.
Новий рік юнак зустрів не за святковим столом, а в укритті на вокзалі у Ковелі. Волинь тієї ночі атакували російські ударні безпілотники. Світла не було, поїзди затримувалися, а замість феєрверків — вибухи.
Про Богдана розповідає Суспільне Крим.
Юнак перейшов кордон на Волині. Каже, що момент, коли побачив український прапор і напис «Вас вітає вільна Україна», запам’ятає назавжди:
“Коли я переходив кордон, я побачив прапор і [напис] “Вас вітає вільна Україна”. І я не міг повірити у це, тому що не думав, що у мене щось вийде, [думав] що будуть якісь проблеми…”
У Ковелі він провів ніч в укритті — без світла, без звичного комфорту, але вже на підконтрольній Україні території.
“Не було світла, я сидів на вокзалі у Ковелі. Це не те, що страшно, але не звично. Я думав, що це далеко від фронту і не буде як там”, — розповів Богдан.
Мрія про переїзд до України з’явилася у нього ще у 2018 році, коли хлопцеві було лише 12. Інтернет зробив свою справу — реальність почала тріщати по швах офіційної пропаганди.
“Я зрозумів, що Росія — це для мене не та країна, в якій я буду щасливий. З того часу я вже хотів поїхати до України…”
Родина не підтримувала цього рішення. Погляди розійшлися кардинально, домовитися не вдавалося. Проте Богдан мав друзів і чіткий план, як дістатися Києва. Повномасштабне вторгнення у 2022 році змусило цей план поставити на паузу — виїхати стало значно складніше.
І все ж він зробив це. Сам. Через небезпеку, обстріли і невідомість.
“Сьогодні 1 січня 2026 року. Для мене це дуже важливо, тому що я у Києві, у вільній Україні. Я про це мріяв і в мене є цілий рік, щоб почати будувати моє життя знову, без нав’язаний речей.”
Попереду — нове життя. Без окупації. Без нав’язаних сенсів. І з реальним знайомством з країною, яку він так довго знав лише через екран.
“Я буду старатися цей час використовувати із користю, щоб познайомитись з Україною вже вживу, не тільки онлайн.”
У ту ж ніч у Ковельському районі через удари по об’єктах критичної інфраструктури зникло електропостачання. Без світла залишилися понад 63 тисячі абонентів. Але для Богдана це була ніч, коли темрява нарешті закінчилася.
