29 вересня — день пам’яті жертв Бабиного Яру.
У 1941–1943 роках в урочищі Бабин Яр у Києві нацисти розстріляли близько 100 тисяч цивільних і військовополонених.
Серед тих, кого нацистський режим прирік на смерть у Києві, були українці, які боролися за незалежність своєї держави. У Бабиному Яру загинули сотні членів ОУН — понад 600 українських націоналістів. Серед них була поетеса, публіцистка і діячка українського визвольного руху Олена Теліга.
Її життя обірвалося тут разом із життями багатьох інших українців, які відмовилися скоритися окупаційному режиму.
У вересні 1941 року Бабин Яр став місцем масового вбивства євреїв Києва.
Лише 29 і 30 вересня нацисти розстріляли там понад 30 тисяч людей. У наступні роки Яр став місцем загибелі ромів, військовополонених, в’язнів Сирецького табору, пацієнтів психіатричної лікарні та інших людей, яких нацисти вважали приреченими.
Загалом у Бабиному Яру в 1941–1943 роках були вбиті десятки тисяч людей.
Після війни радянська влада намагалася стерти пам’ять про справжні масштаби трагедії. Особливо це стосувалося українського визвольного руху та людей, убитих за їхню боротьбу. Місце масових поховань не отримало належного вшанування, а згадки про окремі групи загиблих замовчувалися.
Сьогодні ми маємо можливість називати жертв своїми іменами й говорити про кожного, чиє життя було знищене нацистським терором.
Вічна пам’ять усім невинним, чиї життя обірвалися в Бабиному Яру.
