«Валєра» – це кусок життя. Це момент, який визначив, хто я такий в цьому житті.
Я только на Валере понял, как я люблю жизнь, как я хочу жить.
В основі сюжету документального фільму «Висота 307,5” – події одного з найважчих боїв за роки війни 25 січня 2015 в Дебальцеве. «Висота 307,5“, її між собою бійці назвали «Валєра».
В той день ворожі танки просто в окопах чавили наших воїнів.
Попри те, що в цьому бою у них не було ніяких шансів вижити, герої АТО утримали під контролем стратегічну висоту 307,5. Саме завдяки тому, що “Валєру” не віддали, Збройні сили України контролювали трасу, якою виходили колони з Дебальцевого.
Если кто-то думает, что там что-то новое русское, мега изобретение. Нет. Классический русский способ воевать – накидать, как можно больше людей, туда же артилерии, туда же танков и, а вдруг получится. Это надо уметь еще так воевать, – розповідає учасник бою.
Одними з героїв стрічки стали безпосередні учасники бою сержант Борис Лисий і старший лейтинант Олександр Зозуляк. Олександр більше години пролежав під гусеницями багатотонного ворожого танка. Побратими і сам чоловік не вірили в його шанси на життя. Однак Олександр вижив, одужав, а потім ще й отримав срібло на міжнародних змаганнях в Австралії зі стрільби з лука.
Взятий в полон в цьому бою російський танкіст, який скерував гусениці свого танку на українських бійців в окопах.
