Інколи навіть безгальмівна російська пропаганда здатна викликати щирий регіт. Здавалося б, після всього почутого здивувати вже неможливо, але її автори щоразу знаходять нові творчі висоти.
І ось черговий шедевр:
“Как мы все помним, преступный режим Зеленского напал на нашу родину с целью установить бандеровский режим. Поэтому наш президент был вынужден начать сво. Но, к сожалению, все пошло не так, как планировалось.”
Саме так. Спочатку Україна напала на Росію, потім російські війська випадково опинилися під Києвом, Харковом і Херсоном, а ракети самі собою залітали на українську територію.
Ще більшого регіту додає те, що у “жертви нападу” все пішло не так, як нею планувалось.
Втім, нічого нового. Московська держава століттями вдосконалювала мистецтво переписування історії. Учорашній агресор стає жертвою, окупація — «визволенням», а загарбання чужих земель — «відновленням історичної справедливості».
Принцип простий: якщо реальність не збігається з офіційною версією, тим гірше для реальності.
Цитати із гітлерівської “Майн кампф”, які були покладені в основу роботи відомства Геббельса:
“Большинство людей легче становятся жертвами большой лжи, нежели малой”;
“Люди поверят любой лжи при условии, что она достаточно велика. Чем крупнее ложь, тем больше людей на нее клюет”;
“Ложь надо повторять бесконечно часто, и ей в конце концов поверят”.
Цей же принцип був випробуваний на українцях у 2018-2019 роках. На велику біду України, він переміг.
